«Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа!        Віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! Правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти, і істина зникла, ... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що правди нема! (Ісая 59) «А народ без знання загибає!»                      (Осія 4:1-4,14)                                            

Бог хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.  

                                           Вступ.

 «… ще багато вчених сьогодні вірять в еволюцію. Чи може так багато вчених помилятися? Історія відповідає: «так». 

Вони не хочуть зустрічатися з ідеєю Творця, хоча, як і раніше, чесний аналіз фактів, отриманих практичною наукою, доводить їх неправоту. Існування Творця стало очевидним (Римлян 1:18-22)» Креацентер Планета Земля 13.11.2020р.

Моє послання до віруючих і невіруючих, байдужих і атеїстів, до всіх,  живих мудрих, високих, знатних і невідомих  ґрунтується на основі дослідження Слова Божого. Чому я проводила це дослідження? «…Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю» (До Филип'ян 2:12-13)

         Відвернути когось від правди Божої – недопустимо:  «Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!» (Євангеліє від Луки 17:2)                                                                «Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина! А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою». (Об'явл. 21:7-8)

Отже, бути неправдомовцем мені нема сенсу.

Зустрічається кілька разове повторення цитат важливих для розуміння і засвоєння.

Наука шукає, а вірні Богу християни давно вже знайшли Його, Творця, Бога Всевишнього, Який за своєю природою є Дух.  «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. (згідно Слова Божого, Біблії)» (Від Івана 4:24)

Ілюстрації автора. Картинки, на яких відображені історичні факти, не являються об’єктами для поклоніння.

 

 

Бо всякий, хто покличе Ім’я Господ­нє, спасеться.(Рим.10:13)       

      У Старому Заповіті в Бога було багато імен: Єгова/Яхве, Вседержитель, Всевишній, Саваоф – Бог Небесного воїнства, Ель-Шаддай – Бог Всемогутній, Елохім – Всесильний, Вічний, Господь, Сущий – той, що вічно існував і існує, і ін… Сущий – це не зовсім Ім’я, а швидше за все, властивість Бога – що Він був, є, і буде, і що Ним все створено і існує: «… i Вiн є ранiш усього, i все Hим стоїть.» (Кол.1:17).     

          Ім'я Бога в юдаїзмі та християнстві — це тетраграма יֱהֹוִה    що транскрибується як Яхве/Єгова, залежно від мови. Це особисте ім'я Бога, яке означає "Я Той, Хто є" або "Сущий. З глибини віків свідкує нам вірний слуга Божий Мойсей, у своїй пісні хвали і подяки Богу:   «Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його! Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення!» (Вихід 15:2-3) «Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося» (Ін. 1:3).

       Де живе наш Батько Небесний Єгова                            де і як  можна Його  зустріти

   Наш Бог Дух Святий – Вседержитель, Вічний – Творець неба і землі, наш Отець Небесний має духовне тіло – невидимий, і Собою наповняє небо і землю і кожну душу, і серце, має членороздільну мову, говорить. Кому велить з'явитись, те і з'являється, чому велить утворитись – утворюється. «Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?» (Єремія 32:27)      «… блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,  Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада і слава». (1 Тимофію 6:15-16)

          Псалом 103:19-22 розповідає про те, що Батько наш Небесний не самотній, а з Ним проживають всі, хто любить і шанує Його, і виконує Слово Його, тобто, роблять те, що велить їм робити Бог. «Господь, Єгова міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.  Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!  Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його! Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!»  Його Анголи, велетні сильні, що приносять Слово Боже, послання, говорять і виконують дію від лиця Господнього, являються людям, як Дух Господній.  Написано: Бог є Дух  ( Івана 4:24). Він покриває всю Землю і Вселенну, і дає дихання кожній людині, що народжується, чує стукіт кожного серця.

 

За 1 хв. на планеті Земля народжується 149 дітей. Кожній дитині, що народжується, з Божою допомогою, бо і кості лонні розводить у матері, щоб маленька людинка могла вийти із утроби її, Він дає дихання і Свого Духа Життя. Таким чином, Бог у кожній людині, вирощує її, лікує, дає знання і формує вміння. Вона лиш вийшла з утроби матері, де Бог зростив її, вже шукає соска, перетравлює молочко, вміє і знає, що потрібно плакати – кликати на допомогу, коли є для неї якісь незручності. Він знає всі її чини, слова і думки від народження, протягом життя і до самої смерті. Він всюди, у всьому, у всіх, через усіх. «Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.  Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.  Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові,  так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісая 55:8-11)

                 «Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,  і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!»  (Ісая 44:3-4)

          Бог Дух, Він неосяжний і невидимий. Так, як земля і Вселенна безмежні, то Бог Дух проявляється у видіннях у вигляді Ангела Господнього, навіть в різних місцях одночасно, адже на землі проживають 8 млд. людей. Вони часто називали Бога іменами, залежно від того де бачили з’явлення Його Ангола Господнього, або по чину Його.  «І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її. І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,  і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї.  А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її! (Бог запитує, хоч Сам все знає про кожного, тому ніколи  не бреши. Бог ненавидить неправду.) «І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі. …І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене? Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене…» (Буття 16:6-14) (Вона впевнена, що бачила Живого Бога). Аґар назвала Його: Ти Бог. Ангол Господній завжди говорить від першої особи, бо в ньому проявляється людям Бог. У Псалмі 103(19-22) написано про Анголів Велетнів сильних, що виконують Слово Бога.

          А Мойсею Ангол Господній з’явився з завданням в іншому місці. «І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.  І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина? І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я! І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята! І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога! (сам Бог стверджує, що коли Він з’являється, як Ангол Господній у видінні, то це Сам Бог Дух проявляється у видінні. Бо нічого Неможливого нема для Бога.)  І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю,  що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь! (Вихід 6:8)  «Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця». (Повторення Закону 1:31)

До сьогодні арабські народи стараються знищити Ізраїль і вигнати із обітованої Богом землі. З ким Бог Живий і Істинний, того ніхто знищити не зможе. «І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. Тут проявляється закон сіяння і жнив: бажаєш добро, те і вродить тобі, бажаєш зла, повернеться тобі багато більше. І благословляться в тобі всі племена землі!» (Буття 12:2-3) Бо вийшов Спаситель усьому світу із цього, благословенного Божого народу. А якщо хто з них не догодив тобі, то і ти не всім догодив. Прости і забудь. 

         Яскравим свідченням про Бога Одного Живого Всевишнього, Який є Дух Святий, бо абсолютно чистий, без плямки і порока, є це свідчення, яким Сам Бог свідчить про себе через видіння:  «Я Бог батька твого» і стверджує, що в Господньому Ангелі з’являється Сам Бог Дух, бо Він видимого, фізичного тіла не має.

          «Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив. Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'я Моє в Ньому. (Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку…» (Вихід 33:14-15)). Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.  Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм»…   (Вихід 23:20-23)  І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом… А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!  … Я буду з тобою!... Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?  І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас…. Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід». (Вихід 3:2-17)

         Дехто не вірно тлумачить цей вірш, і ставить за основу, щоб підтвердити вчення, що Бог є Трійця.  «… я бачив Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм. (Це було видіння, бо Бог людям з’являвся лише у видіннях. Також всі істоти небесні мають небесні тіла, невидимі для людського ока) Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав. І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його! ... І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!  А Він проказав: Іди, …»     (Ісая 6:1-9)  Бог звертається до присутніх серафимів і Анголів, які кожної миті готові летіти і виконати волю Божу, і інших, хто був поруч, тому Він запитав: «Кого Я пошлю і хто піде для Нас?» Може часом, Ісая не зрозумів видіння, бо у Бога небесне, духовне тіло. Він Дух, і людині, хоч і пророку, невидиме. Бачимо, що і любимому Пророку Мойсею Бог з’являвся у духовному тілі Ангела Господнього. «Ніхто Бога ніколи не бачив,…» (Від Івана 1:18)

 «… блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,  Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада і слава». (1 Тимоф.6:15-16)  Безсумнівно, Пророк Ісая бачив Ангола Господнього, Який являвся багатьом людям із посланням з того часу, коли Адам і Єва були, за зраду, вигнані із Раю.

Усі ці цитати свідчать про те, що Бог наш є Один і Істинний – Бог є Дух (Єв. Івана 4:24) невидимий людині, хоч Всюдисущий, все і всіх, і про всіх знає, бачить, чує і з’являється, коли потрібно, у видінні, як Ангол Господній.

      Я ще не знала Бога, і займалася Йогою. Щось побудило мене відкрити очі. Я відкрила, і побачила над дверима, від одвірка і аж до стелі, величезне око, що дивилось на мене з сумом, строго, але доброзичливо. Прийшла думка: Богу це не подобається. Я встала і сказала, що більше не буду. Око зникло. Це видіння збільшило моє бажання пізнати Бога. Через багато років я зустріла в Слові Божому:    «Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього».              (2 Хроніки 16:9) Бог є Дух Святий, Він в нас, Ним ми живі, бо Він Дух Життя, приводить в рух легені і всі органи і залози, кров і кисень – життя. Він все про нас знає, охороняє, бачить, лікує, навчає, врозумляє і чує. Він наша сила і мудрість, совість і розум. 

         « А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя. Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку». (2 Хроніки 16:7-8) Ніколи не надіймося на свій розум і силу, а просімо у Отця нашого Небесного, в Ім’я Ісуса Христа,  і прийде допомога – сила і мудрість, бо вони від Бога, Який у вас постійно, раз ви ще живі.

                      Всяке жадання Своє Я вчиню

«А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» (Бут.1:1-2). Бог є Дух (Ів.4:24). Він ширяв над Своїм творивом і керував всіма процесами.  Всьому: чому і кому Сущий Всевишній Всемогутній Вседержитель Бог Творець наказував з’явитися і бути, воно з’являлося, ставало видимим. Його Анголи, велетні сильні, виконували Його слово, слухаючи голосу слів Його, що Єгова говорив, те й чинили,  І сили небесні Його і слуги Його чинили волю Його. «… разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини». (Йов 38:7)

          Всевишній Бог – Святий Дух – Високий і Піднесений, повіки Живущий, Володар Всесвіту, Вседержитель, Святий Єгова Його Ймення, Творець усього видимого і невидимого пожадав створити істоту, в якій би перепліталося все видиме і невидиме, небесне і земне, в яку Він міг би вкласти часточку Себе. Вона, людина, була ще в Його мріях, а Він уже полюбив її любов’ю вічною. (Єремія 31:3-4)

Ще до створення Світу, Отець знав усіх нас поіменно, бачив кожного, зокрема, хоч ні Адама, ні Єви, ні Сина Божого ще не було,  Але все і всіх Отець наш Небесний – Бог Всевишній уже задумав, і благословив, бо знає Він кінець від початку. Щоб здійснити Свій задум  приступив до його здійснення. (Ісая 46:9-10)

 «І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками». (Буття 1:3) (Бог, вийшовши, із вічності, – сказав, і почався відлік часу на землі, віки створив)  І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя (Себе) вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. (Буття 2:7)

 Людина стала духом, з живою душею, бо душа – то кров її,  в крові дух Життя від Бога (Ісаї 42:5), все разом – у тілі. Тому про людину живу кажуть, що жива душа,  – видима, тілесна, тіло.

 

(Левит 17:10-15)  

 Погляньте навколо себе, Творець, Батько наш Небесний, відкриває завісу і показує незліченне багатство найрізнішого Його творива: бери, користуйся і пам'ятай, що Бог дає на добро, для всіх!  Кожного дня Він щось комусь відкриває більше, хто просить на добро, бо створив Бог усе для людини, для радості і щастя її. Людини ще не було, а Батько наш Небесний приготував для неї багатюще невидиме придане ще до її народження.                   

                           Перше благословення роду людського

        «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.  І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі! (Буття 1:27-28)                                                                                       «І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на      вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.  І річка з Едену виходить, щоб поїти рай….  І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.   І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!(лиш ця одна заборона існувала для перших людей) .

 

       Примчі 3:10

І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. ...І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились». (Буття 2:9-25

 

Це одна-єдина заборона, і її не дотримали люди, не пошанували Бога, а повірили ворогу – сатані. Вони впали в непослух, порушили перший заповіт з Богом: ’’з дерева знання добра й зла не їж від нього’’. Не послухали Бога, а послухали сатану, їли.

         Непослух – перворідний гріх, тому що  це гріх першого на землі людського роду, яким зараз поражений весь світ. Поділ світу на конфесії – це також непослух Богу – Слову Божому.   «Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде, а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії. (1 Петра 1:24-25), Якщо бажаємо увійти у вічність, у Царство Боже, то не ставмо традиції і звичаї вище Слова Божого.  

Друге благословення роду людського        

«І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.  І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив». (Буття 2:2-3)

       Був створений лиш наш Прабатько Адам. Це посвячення і благословення було для нього і всіх його нащадків – всіх народів, племен і поколінь на всі часи.  «… суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь Бог, що освячує вас!  І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас…»; (Вихід 31:13-15) Господь Бог освячує кожну людину, яка вірить Йому, і чинить волю Його, (бо більшість людей не шанують освячений Богом суботній Божий день, а підлаштовується до грішного безбожного світу за принципом: ’’як усі’’). «У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!  (До Ефесян 1:9-14) Як бачимо, не лиш  до євреїв повеління Боже, а до всіх, хто почув слово істини, і не  вибірково, що більше подобається. Світ нехтує знаком, ’’субота’’, який Бог поставив між Собою і людиною. Слово Боже на віки поставлене на небесах. Дух Святий, Батько Небесний всього людства каже: «…суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь…» На суботу, день Святий благословенний Божий, господині відкладають всі роботи, що зібрали за тиждень, а вранці, першого дня в тижні, ідуть до церкви ’’вшанувати’’ Бога. Ось він, і тут цей перворідний гріх – непослух – панує  в людських серцях донині. Це свято НЕДІЛЯ, як і інші церковні свята є лиш людським встановленням.

          Імператор древнього Риму Костянтин Великий  7 березня (20 за новим стилем) 321 року заборонив святкувати святий день суботній, (щоб не сподоблятися юдеям, бо  вони шанували Бога Одного Істинного – Єгову/Яхве), а примусив віддавати честь дню «Непереможного  Сонця» і поклонитися Трійці, що  люди послушно роблять донині. Помер він 22 травня 337, а покаявся перед самою смертю. Він прийняв водне хрещення від аріанського священника Євсевія Нікомедійського, який не визнавав Трійцю, а вірив, як і Апостоли, в Одного Бога Отця і Сина Його Ісуса Христа. (Вікіпедія – вчення Аріанства) Костянтин став віруючим «святим», якому дехто  молиться і дотепер, особливо у Греції. Господь Ісус про поклоніння каже: «Наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.  Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Від Івана 4:23-24) Тобто так, як написано у Слові Божому, у Біблії.  «Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» ( Від Матвія 4:10)   «А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся». (Повторення Закону 31:8) Бог Всемогутній Вічний і Слово Його вічне. Коли шануватимеш Бога і Слово Його, то нічого не бійся і не лякайся, Він з тобою тут, на землі і в вічності.    

 

           Пам’ятка для всіх, живих на всій землі

«… суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь  Бог, що освячує вас!» Який нагадує  нам: до якої б ви конфесії ходили поклонятися Богу, то «Субота… – це  знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь Бог, що освячує вас!» (Вихід 31:13-15) А як ви думаєте: Освячує Господь Бог непослушного, того, хто не шанує Його, не чинить так, як велить Всевишній? Світ шанує більше своїх посвячених святих, людські вчення і постанови. Господь Бог настільки люблячий і милосердний, що довго терпить образу, і дух життя не забирає, бо  «…хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посере́дник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх». (1 Тимофію 2:4-6)

 Пізнаймо єдиного Бога правдивого та                Сина Його Ісуса Христа   

 Нам подобається, що нас усіх любить Бог. А ми задумувались над тим, чи ми знаємо і любимо Того Бога, Який умалив Себе до раба, став людиною, щоб викупити її, і повернути їй вічність, яку втратила, поклонившись тому, хто не Бог. Бог Один, Він Отець-Батько Вічний, Всевишній – Сущий за Своєю сутністю, за природою Він – Дух, чистий непорочний, тому Святий. «Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?  Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь Бог». (Єремія 23:23-24)

 

(Повторення Закону 5:10) «Хто за́повіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам». (Від Івана 14:21)Якщо ви відноситесь до тих, хто рахує 10 Заповідей, Божих у Новому Заповіті, не обов’язковими до виконання, то ви глибоко помиляєтеся. Ми чітко бачимо, що в Старому і Новому Заповітах Бог має однакове ставлення до заповідей, виконання яких говорить про повагу – послушання, тобто відношення до Бога і один  до одного, до свого ближнього. Вони, як дзеркало, подивившись у яке, ми бачимо свої гріхи – непослух чи пошану до Бога і до ближнього. Коли у дзеркалі ми бачимо той бруд, що прилип до нас, непослух, – то покоряємося Богу, каємося у гріхах наших, просимо прощення, то Спаситель нас прощає, змиває наш гріх кров’ю своєю, яку за нас пролив на Голготі на хресті. У послушанні виростають чесноти, як результат покори, послушання волі Божій, яка записана у Заповідях Божих. Ми живемо в Новозавітній час, і 10 Заповідей любові не змінює Бог у часі.

Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один! (не триєдин, Трійця)»  (Повторення закону 6:4)

1.                    І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!

Х ай не буде тобі інших богів при Мені! Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на 1.                    четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

2.                     Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.

3.                     Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.  Шість день працюй, і роби всю працю свою,  а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

4.                     Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

5.                    Не вбивай!

6.                    Не чини перелюбу!

7.                    Не кради!

8.                    Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!

9.                    І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!...

І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч. Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні… (Повторення Закону 5:7-33)

Особливою ненавистю ненавидить змій тих, хто послушний Богу, які мають унаслідувати Царство Боже, бо не йде за змієм у погибіль.  «І змій розлютувався на жінку (церкву), і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають  свідоцтво Ісусове (тобто, не лише 10 Заповідей, а і кожне слово Євангелії». (Об'явлення 12:17) «Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!» (Об'явлення 14:12)  Віра Ісусова – це Євангелія Божого Сина – «правда і сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.  (Тобто для всіх народів) (До Римлян 1:16), Спасіння, де нема поклоніння ідолам, іконам, святим і їх мощам, де нема храмів, побудованих на їх честь, зображень і символів, капличок, великих свят на славу своїм кумирам, а не Богу, нема обрядів і звичаїв, що ведуть від Бога і спасіння. Хтось  може подумати, що я когось хочу збити з його шляху його віри, чи зганьбити народні звичаї і традиції. Ні. Ми всі жадаємо і чекаємо спасіння, але віра, яка не базується на чистому Слові Божому, не має сенсу. Кожна сім’я, у доброго і розумного сім’янина, кожна установа, кожна Держава мають свій закон. Збірка всіх законів країни – Конституція. Порушення хоч одного із законів підлягає покаранню. Так і у Владики Всесвіту кожне слово – Закон, людині на добро, у Його Божому Слові – Біблії. Нехай не спекулює ніхто тим, що Бог Закон відмінив у Новозавітній час. Бог відмінив лише Закон про жертвоприношення тварин за вчинений гріх, Бо Син Божий приніс на хресті жертву замість нас і оплатив борг за нас, за усі наші гріхи. Він у страшних муках помер замість нас на хресті на Голготі. «Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все». (Від Матвія 5:18) Син Божий, замістив нас, і виконав усе.

«Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога                   правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його». (Від Івана 17:1-3) 

          Ці слова, із уст Ісуса, як і вся Євангелія, говорять про дві особи: про єдиного Бога, Отця, Батька нашого Небесного, Який є Дух – Дух Святий, і Сина, який народився на землі і заплатив за наші гріхи. « …благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!»              (До Римлян 1:7)  «Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,  яке Бог перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,  про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,  і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого.» (До Римлян 1:1-4) З мертвих Його воскресив Бог.  «Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.  Та Бог, воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла». (Діяння 2:23-24) Павло, Апостол Ісуса Христа ясно говорить, що «ви руками беззаконників розп'яли та забили». Ці беззаконники через 320 років в Нікеї, на Нікейському соборі, створюють нового Бога Трійцю. За вченням про Трійцю, Ісус, Син Божий стає  Бог Син, Який, нібито, існував вічно на небі і був складовою частиною – другою Особою Бога Трійці. Так як Бог вічний і безсмертний, і Його ніхто не може умертвити, тому Ісус сам воскрес. Як бачимо, Нікейське вчення не відповідає Слову Божому. Бо Ісус тілом був із насіння Давидового,  - людина за походженням; Та Бог, воскресив Його. А мучили і розпинали Його римські вояки, і через 320 років ті ж новоспечені римські християни зробили Ісуса Богом Сином – другою божественною особою Нового християнського Бога Трійці. А …..що каже Слово Боже:    «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,  що дав Самого Себе на викуп за всіх». (1 Тимофію 2:5-6)

        Багато – хто стверджує і вірить, що Бог наш Господь у трьох особах, Трійця – Бог Отець, Бог Син (Слово) і Бог Дух Святий – діюча сила  Бога... Очевидно, що тоді, в Іv столітті, коли створювалося вчення, учні Христа Ісуса вже відійшли у вічність, а достовірних джерел було недостатньо, і були великі гоніння на ранніх християн. Язичники, що прийшли в християнство, не могли чи не хотіли повірити в Одного Живого Бога Єгова/Яхве, і що Він є Дух Чистий і Праведний, Вічний, Безпорочний – Святий Дух – Бог єдиний і вічний.   Так, як у них і в інших народів в той час, були язичницькі боги триглаві, то тодішні теологічні теоретики мислили з позиції триєдності. В той час, Біблії у вільному користуванні ще не було, тому й було широке поле для філософів.                                        
                   Видатний ранньохристиянський письменник, філософ, теолог, Квінт Тертуліан, Іустин мученик, Афіногер і ін. (2 ст.),  являються теоретиками концепції Святої Трійці, яка до того часу не існувала, бо у Слові Божому про неї нема жодної згадки. На Нікейському соборі зібралися святителі з усіх куточків царства Римського і утвердили вчення про Святу Трійцю тогочасної Ойкумени новонародженого християнського світу, було сформульовано Символ віри, в якому віра у Святу Трійцю утверджувалася як догмат, контрольований законом Римської імперії, і обов'язковий для сповідування всіма християнами.

      Один Господь   (Ісус Христос), одна віра, одне хрищення,  один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.  А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового (До Ефесян 4:1-7)

         «Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною? Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум, Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців» (Ісая 44:24-26)А тим, хто повірив Богу, у звістку Євангелії Божої:  «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,  що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога». (Від Івана 1:12-13)

           Якщо ви вірите Богу, Слову Божому, як написано, то і ви діти Божі, бо у вашому серці живе Бог Живий, Дух Святий, Його дух Життя, Якого одержують всі при народженні, і Слово Боже живе та діяльне. «Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що з неї виходить, що народові на ній Він дихання дає і Духа всім тим, хто ходить по ній». (Ісая 42:5) «Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій,…» (Ісая 44:2)

   Євангелія від Івана розповідає про єдиного Бога правдивого, Отця нашого, Який нагородив людину частиною своїх умінь, знань і здатностей, які дав людині при створенні, дмухнувши в неї, ввійшов у людину, бо Він Дух, не третя Особа, що виконує розпорядження Першої, а тому, що Бог є Дух! (Івана 4:24) . Вона стала подібною до Батька свого Небесного: глиняна лялька (персть) –Адам, ожила, стала говорити, рухатися, думати, розуміти, мріяти, знати, уміти…  лише в іншому тілі, людському.

       Бог створив   людину по образу і подобі Своїй. Образ Божий: це подібність людини до Бога за здатністю мислити, говорити, почувати, любити, ходити, ревнувати, проявляти волю, мріяти, творити… . А Подоба Божа – це досконалість у всіх відношеннях: безгрішна людина, тобто подібна до Бога, у всіх своїх  вчинках і помислах вільна, без примусу. Таким виріс і став Ісус, що думками, словами і ділами був  одно з Отцем, ніколи не перечив, не скаржився, а прагнув уподобитися Батьку, бо з дитинства знав, хто є його Батько. Апостол Павло наставляє Филип’ян: «…щоб думали  ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! Не робіть нічого підступом або з чванливості, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але і про інших. Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!» Він пояснює филип’янам, що Бог хоче, щоб і вони уподобилися Отцю, бо ми всі по подобі Божій були створені, але гріх спотворив подобу Божу в людині. Ісус народився для того, щоб зруйнувати всі діла диявола в людині, щоб очистилися, омилися, кров’ю Ісуса, оправдалися праведністю Його. Ісус не народився від грішного сімені Адама, і тому був безгрішний –  в Божій подобі, хоч народився там же, де всі Його брати, нащадки Давида. Ісус народився  від Божого сімені, в якому не було гена гріха, тому Ісус, Син Божий не  вважав за захват бути Богові рівним, признавався, коли його запитували, що Отець у мені, «..але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини», бо любив людей, допомагав їм і не старався показати себе достойнішим, якось виділитися, вигородити себе, а був, як усі люди, крім гріха, бо Юда йшов показати, хто саме є Ісус. «І подобою став, як людина»,   Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...(До Филип'ян 2:2-8)

           Адам і Єва ходили із Творцем, Батьком своїм по  Раю, спілкувалися з Ним навчалися мудрості поки не впали в непослух – прийняли в серце ворожу інформацію, яка правду вчинила неправдою, вірність зробила зрадою, любов – ненавистю, чесність – лукавством, а царський трон на рабський барліг і стала називатися словом – гріх.

Це маленьке слово,  всього чотири буквочки, стало високою стіною, яка розділила Батька з Його дітьми. Гріх можна порівняти із смертоносним вірусом, який передається блискавично і косить людство всіх підряд, бо як написано: жодного нема праведного, бо всі згрішили, а до того переходить у спадок від прабатька Адама. Гріхопадінням людство втратило риси богоподібності, залишаючись спотвореним образом Божим.

         Ісус народився на землі, прийшов у цей світ, щоб відновити Образ Божий в людині по благодаті Божій, за вільною волею її.

       «Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!» Батько Єгова, воскресивши Ісуса, засвідчив: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!»…«Його настановив за Наслідника всього...»                    

        «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.  Воно в Бога було споконвіку.(Завжди було. Бо Бог Дух і Він говорив і говорить). Слово – то Дух.   «Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» ( Від Івана 6:63))  Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. (Без Бога не повстало, бо що Бог говорив, те й відбувалося.) Релігійні філософи кажуть, що Син, то друга особа Божества - Логос, слово Творяще, а Бог каже:  «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісая 55:11) Бо у Бога є ще і помічники, які виконують Слово Його (Псалом 103:19-20) Анголи – Велетні Сильні, що виконують Слово Його,  сили небесні Його, слуги Його, що чинять волю Його!

       «Світлом правдивим був Той, Хто (Бог Отець - Дух) просвічує кожну людину, що приходить на світ. (Ісаї 42:5) Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його. (Не впізнали Месію, Самого Отця,  що ходив поміж свого народу у тілі Сина Ісуса, бо Бог Дух і власного фізичного тіла не має «…  бо Бог був із Ним». (не поруч, а в Нім) (Діяння 10:38))   «Отець у Мені. Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. (Від Івана 14:10) Бог є Дух (Івана4:24) Він у кожній людині, у кожній клітині від зачаття, народження, все життя і аж до смерті. (Ісая 42:5)

         «Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню». (Ісая 46:9-10) «Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом». (Ісая 66:2)                                                                           

         Бо  «Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,  бо Мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.  Якщо ти змудрів то для себя змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш! (Приповісті 9:10-12)  Що понесеш? Понесеш сам плату за свій гріх. Гріх – то непослух, невір’я Слову Божому, а те є зневага на Бога Духа Святого.  У вічність – грішникам двері зачинені.

        «Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!  І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє». (Ісая 44:6-7)

         Бог наш,  Бог Вседержитель Єгова\Яхве «Бог духів і кожного тіла»  (Числа 16:22)  Батько наш Небесний Один і Істинний і так говорить про Нього Слово Його – Біблія. Бог є Дух (Івана 4:24); Господь же то Дух, а де Дух Господній, (Дух Єгови) там воля. Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього» (2 до Коринтян 3:17-18)(в послушанні Слову Божому, Богу Духу Святому – Єгові, змінюється  наш характер). У посланні до Євреїв черговий доказ і повеління: «повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?» (До Євреїв 12:9) Він наповнює Небо і землю, і кожну живу істоту.  «Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом. Бо наш Бог то палючий огонь!»  (До Євреїв 12:28-29)

     Заглянемо у глибину віків, що говорять ті, що спілкувалися з Богом, бачили Його, розмовляли з Ним.

          Бог звелів Мойсею: «Збери Мені той народ, і вони слухатимуть слів Моїх, із яких навчаться боятися Мене по всі дні, скільки вони житимуть на землі, та й синів своїх понавчають.  І поприходили ви, та й поставали під горою, а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка.  І промовляв Господь Бог до вас із середини огню, голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу. …  будете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь Бог до вас на Хориві з середини огню,  щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось боввана (людської подоби), зображення самця чи самиці,  зображення всякої худобини, що на землі… і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом».       (Повторення Закону 4:1519)                                                                     «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.(Євреям 13:15) Це одна-єдина жертва за гріх, яку Бог не відміняв у новому Заповіті. Не забуваймо дякувати Богу за все, бо все добре від Нього. Вся слава, хвала і поклоніння лише Богу Одному Живому Святому, ім’я Якого Єгова, а Він – Дух.  «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись».             (Від Івана 4:24) Згідно Слова Божого.

          І Він оголосив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, Десять Заповідей, і написав їх на двох камінних таблицях». (Повторення Закону 4:10-13)

        Він говорить до людей і своїх Анголів словами, як і люди, бо по своїй подобі Бог створив людину. Слово Бога не є окремою особою, другою, по статусу,  божественною істотою, Словом – Сином Божим. Що говорить, говорящий Бог про Своє Слово: Сказав Бог,  і слово чує той, кому Він говорив. Що каже нам Бог через Боже Слово, Біблію?  «Один бо є Бог (Єгова Вседержитель), і один Посере́дник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, (Син Божий, Він же і Син Людський, який народився на землі від Діви Марії), що дав Самого Себе на ви́куп за всіх». (1Тимофію 2:5,6). Багато-хто стверджують, що Слово перетворилося у тіло Сина Божого (ніби, Син зійшов із неба, умалив себе до раба і став людиною). Насправді, здійснилася обіцянка Божа. (Ісаї 9:6) Бог обіцяв, що діва народить Сина, і вона народила від Божого сімені Сина Божого. «І Слово (обіцянка здійснилася) сталося тілом,  і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.(народився Син від Духа Святого – від Бога на землі, бо на небі не народжуються). Як, і де народився Син Божий? 

"А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,  до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.  І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!  Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.  А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!  І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.  Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.  І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. (Всевишній Бог свідчить, що Ісус є справжньою людиною, бо Марія з роду царя Давида. У Новому Єрусалимі царюватиме вічно зі своїми вірними зі всіх народів.)  А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...  І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий….  Бо для Бога нема неможливої жадної речі!  А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї». (Єв. від Луки 1:26-39)  Звідси бачимо: Дух Святий – Всевишній Бог.  Не потрібно нічого домислювати, щоб оправдати вчення своєї конфесії. Чітко і ясно написано, що де, і хто, і яким чином родився і від кого і ким народився  - Син - Божий(бо Батько Бог) – Він же і Син Людський (бо народжений людиною).  Божий Син, в чині Сина Людського, мав здійснити великий мудрий Божий план спасіння. Людина згрішила, за гріх мала заплатити і померти людина, бо за законом Всесвіту: за гріх – смерть. (Римлянам 6:23)  «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.  Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу». (1 до Коринтян 15:21-23)

Отож, ми всі, християни, чекаємо другого пришестя нашого Господа Ісуса Христа і повинні приготуватися до цього великого дня, щоб не залишитися у гробі, а тим, хто ще буде живим, на палаючій землі, де буде палати гріх.
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.  Бо Бог не послав Свого Сина на світ, (Не Сина з Неба, другу особу Бога Трійці, а Сина, що народив, від Марії, на землі),  щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.  Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого». (Від Івана 3:16-18) «…благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,  що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,  Йому слава на віки вічні, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, амінь!» До Ефесян 1:3
       «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що хоче, щоб ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,  і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву». (1 до Солунян 1:9-10)
 «…коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,  в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса. Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його,  як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих».  (2 до Солунян 1:7-10) Бо такий проказою хворий і жорстокий світ не може більше існувати.
 «…останніми днями настануть тяжкі часи.  Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких! До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями, що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди. Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри. Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум»                  (2 Тимофію 3:1-9) .
        Якщо хто впізнав себе, не барись, а кайся і тікай до Ісуса. Ісус заплатив сатані і за твої гріхи.
                  «Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!» (Ісая 44:22)
 «Бо спасені ви благодаттю …І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші, Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю, (даром, по любові і милості до кожної людини)  і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі, щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі,  через віру, а це не від вас, то дар Божий,  не від діл, щоб ніхто не хвалився.  Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували». (До Ефесян 2:1-11)

         «Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,  за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.  Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,  що дав Самого Себе на викуп за всіх». (1 Тимофію 2:1-6)                                                     

      Премудрість Всевишнього Бога, Батька всього людства чітка і зрозуміла. Не барися, покайся, не гордуй Божим спасінням: Бог хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.

                                    Я і Отець – Одно

           Коли Ісус досяг повноліття пішов до Івана Христителя, щоб прийняти хрищення – увійти з Богом, Батьком своїм, в заповіт. «…хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління…» (1 Петра 3:21); «Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?  А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду».  Син Божий показує приклад послушання – входить в заповіт з Отцем, тим самим наголошує на тому, що хрищення обов’язкове для кожного християнина, з повним зануренням у воду – по вірі, символічно вмерти для гріха, і жити з Богом, засвідчивши свою віру і вірність Богу, при свідках неба і землі. Це свято – Заповіт з Богом, як одруження з коханим навіки. «Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Від Матвія 3:13-17)». Іван став свідком здійснення обітниці, яку дав Бог через ІІророка Ісаю 42:1 «Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть» (у Сина увійшов Отець, бо Бог – Дух Святий. Бог Отець – Дух злив у Сина Свого всю повноту.) «А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив».       (Лука 4:1)     
Звичайно, Бог знає думки кожного, і наміри Люцифера зчитував із його серця. Очевидно, спокусник сумнівався, чи Ісус Син Божий, бо христяться грішники, а якщо Син, то навіщо на землі Син?  "Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.  І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!  А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим! ( написано, написано – злісно пробубнів, собі під ніс, сатана. То він Син чи ні? Раз сатана допитується, то на небі Сина не було, як другої особи божества.) І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі. (Надіявся, що як людина, на це повинен спокуситися, бо за маєтки, владу і славу – ні один не встояв)  І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.  Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє! І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!  (Ов-ва!- подумав диявол.)  І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!  Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!  і Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!  А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого! (Отець був у Сині – Святий Дух у тілі Сина, вустами Ісуса, відповів дияволу.) Диявол, скінчивши все це спокушування, відійшов від Нього до часу.(Він так і не зрозумів, що в Ісусі був Отець, і затаїв злість і ненависть, і велику жадобу помсти)
«А Ісус у силі Духа(Святого, який був у Ньому), вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні».(Євангеліє від Луки 4:1-14)
 «…Як помазав Його Святим Духом і силою Бог, і ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним». (Діяння 10:38)  А чому не бачили учні Бога з Ісусом? Бо Він Дух – невидимий. Сам Ісус свідчить:  «Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? (Тут Бог Дух Святий, через Ісуса відповів Пилипу) «Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?...Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває».  (Від Івана 14:6-11) Ісус не вигадує, а говорить правду, що  говорить Отець, що в  перебуває в Ньому.
У Сині Людському Отець, Батько наш Небесний Єгова, що умалив себе до раба, ходив навчав, зціляв, воскрешав із мертвих, заспокоював бурю.   «Ось, Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?» (Єремія 3:26-27) Син Божий Ісус говорить своїм учням:  «Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі». (Від Івана 14:10) Ми всі в Отці, бо Він Дух Святий заповнює небо і землю, і кожну живу людину.

       Апостол Петро розповідає у 2 Петра 1:17-18, як Бог приставив, відкрив Свого Сина людям і Апостолам, і прославив Його: «Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!  І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі». Марко 9:7 доповнює: «…і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» Не каже Бог, що це Моя ІІ іпостась, або Бог Син, а вподобав Сина, що народився на землі, людину, за Його смирення і любов до правди, і своїх братів. «Хто  любить Бога, той пізнаний Ним… ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного. Бо хоч і існують так звані  боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, та для нас один Бог Отець,  що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним». (1 до Коринтян 8:6)                                                           

(Петро має на увазі, що проповідь Царства Божого, прощення гріхів по благодаті, і плата за спасіння, зцілення, надія на життя вічне сталося Ним, Ісусом. Сам Володар Всесвіту, наш Батько Небесний Єгова, прийшов на землю і явився людям в Сині Своєму Ісусі Христі словами, ділами, силою і владою). Ісус, Син Божий явив людям на землі Отця, Всевишнього Бога, Який є Дух – невидимий.  «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був». (Від Івана 1:18) Він ходив у тілі Свого Сина: «Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, і викупив людство від гріхів їх». (Діяння 2:22)  «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». (Від Івана 3:16)

                                           Христос у вас

        Світ неосяжний, скрізь живуть люди: на островах серед океану, на рівнинах і в горах, в пустелях і лісах. У скрутні хвилини свого життя вони згадують свого бога, проводять свої ритуали, здійснюють свої обряди, надіючись на допомогу. Але не всі знають, що Бог Один Істинний, Який усіх бачить, знає і допомагає, наповнює небо і землю, і кожну людину. «Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає? Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом! …  (за те, що) він бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!  Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти!» (Ісая 44:10-18)   Йому боляче що ти кличеш і просиш того, хто не Бог, бо життя тобі дає Господь Бог Дух Святий – Вседержитель. Він жадає, щоб ти пізнав Його. Він любить усіх, ненавидить гордість, брехню і неправду, лицемірство і беззаконня, зраду і захланність, сумує через зневагу до Нього, Духа Святого, Який невтомно працює день і ніч у твоєму серці і в тілі.

«А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним. Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.  Хіба ви не знаєте,

що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?  Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!»(1 до Коринтян 6:17-20)

 

        «Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.  Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.  Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного! Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.  Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.  І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.              (1 Івана 4:7-14)  «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!  А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці». (До Галатів 3:26-29)

          Завдяки тому, що Божий Дух – життя в нас, «Христос у вас» (Колос.1:27), Ним дихаємо, живемо і любимо. «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.» (Якова1:17) Слово Боже незмінне – вічне.  «Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.  Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним». (1 до Коринтян 8:2-3)Кожне слово Євангелії направлене до кожного серця, без виключення. Коли хто починає філософствувати про конфесію і професорів теології, то мусить терміново скористатися настановою: «А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх». (Якова 1:5-8)

         «Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми! Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» (Якова 5:13-16)

Перед Богом правду пишу для слави Божої. Біля дванадцятої години ночі, я читала книжку про зцілення. Раптом почула голос: «Іди помолись за проповідника». Подивилась на годину і  подумала, що пізно, лягай спати, а то вже причувається, але нехай дочитаю сторінку, щоб завтра не шукати. І тут знову пролунав чітко голосно, той самий голос. Я відповіла: Господи, я зрозуміла, що це Ти мене посилаєш, але я не вмію. І тут в пам’ять прийшла адреса: Якова 5:13. Швиденько відкрила Біблію, прочитала і знову засперечалася: добре, я піду, але я не пресвітер і не знаю, хто це хворий. Відповіді не було. Вранці я встала, взяла оливкову олію і пішла шукати хворого. Містечко чуже. Знайшла. Розповіла, що трапилося, що я ніхто, а він пастор, чи хоче він, щоб я за нього помолилась. «Хочу-хочу» - промовив  він. Я помазала оливою в Ім’я Господнє, як велено у Біблії, і ми, я, він, і його дружина взялися за руки, і я помолилася молитвою згоди, щоб Господь Бог зцілив його зламану ногу. Саме тоді, коли я чула голос Божий, його, з мотоциклом, збила машина. Це була субота, а в понеділок дружина прийшла сяюча з доброю новиною: На знімку була ціла кістка, ніякого перелому, ні сліда. Лише блищали металеві лати, якими була скріплена кістка. Радості не було меж. Дивувалися лікарі, а ми тішилися і славили Нашого люблячого Батька. Він всюди нас бачить, все про нас знає і про нас дбає, зцілює, бо Він в нас. Сила Божа працює по вірі: «Буде тобі від Бога, по вірі твоїй»  Хворий повірив у милість і силу Бога Одного Живого Святого. «Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі».    (1 Івана 4:4) Ми одержали лиш завдаток Духа, щоб прагнути наближатися до Того, Хто створив нас за Своєю подобою і чекає у вічності.

             Хула на Духа Святого

                     Йому дамо звіт!

           Не маю на меті нікого осудити, а пробудити із глибокого летаргічного сну, спонукати зняти темні окуляри, які надіває людині ворог людський. Я вірю, що то воля Божа порушити цю тему:  «Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю. Робіть усе без нарікання та сумніву» (До Филип'ян 2:13-14)

     Бо мало хто знає про попередження Господа Ісуса, або як чув чи читав, то подумав: я ж не кажу чогось поганого на Бога. «…богозневага на Духа не проститься!  І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!    (Від Матвія 12:31-32) Зверніть увагу ‘скаже проти’: скаже, подумає навіть, не послухає, не зробить, що велить Дух Святий, а зробить так, як всі, а не так, як Він велить, або не схоче слухати що, чи як говорить Слово Його – Біблія, буде прославляти того, хто не бог і буде молитися до нього…)                                                                                      

         Коли хтось скаже нам неприємне слово, то ми страждаємо, нам болить, бо всяке слово є дух, Божий, обо ворожий. А «Слова, що їх Я говорив вам, то Дух і Життя». (Від Івана 6:63)  «…сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.  В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.  (Дух Святий – Бог, що заповнює всю Вселенну, був з ними і в радості, і в тісноті, їхніх прикрощах) – Ангол обличчя Його їх спасав, бо Бог являвся людям різними способами: у вигляді Ангола, який говорив із куща, що горить, та не згоряє, у вигляді хмари, що береже від палючого сонця, або темряви, щоб сховати їх від ворогів, в образі людини...) Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...» (Ісая 63:8-10) Народ Ізраїля, це народ особливий.  «Цей народ Я Собі вформував, він буде звіщати про славу Мою». (Ісая 43:21)(Бог не прагне хвалитися, а прагне відкрити Себе, Люблячого Батька Єгову, Творця всіх народів, благословити усіх і охороняти від зла).   Що Ангол обличчя Його усіх спасав. «Я покликав ім'я твоє, Мій ти!  Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я. Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель! (Ісая 43:1-3)  «І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.  І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!» (Буття) 12:2-3)Будьте обережні всі, хто глузує і зневажає народ Божий.

Любі, дорогі мої брати і сестри українці, пильнуймо всі, щоб бути послушними Богу, Духу Святому – Слову Його, щоб ми не  «стали, як вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...» (Ісая 63:8-10) Звірте своє ‘вірую’ із Словом Божим, щоб не засмучувати Духа Святого, бо все те, що робиться – не на добро.

         У Бога 8 млрд. людей на Землі, і Він переживає з кожним його радості і тривоги. Найдужче Богу болить непослух, неправда і зневага, не заслужені звинувачення, а ще коли ти чуєш їх кожен день, і бачиш неправду й лукавство. А Він у кожній людині на всіх континентах, у найвіддаленіших куточках планети. А Бог усе бачить і чує, і терпить,  «…бо хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання правди.  (1Тимофія 2:4)

        Людину засліпила гординя: над ними  збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: «Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...  Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» (Від Матвія 13:14-15) Дух Святий - Отець люблячий і милосердний всюди, скрізь, у кожній людині, навчає зцілює, охороняє тебе, бореться за тебе. «Він наповнює Собою і небо і землю», (Єремія 23:23) і кожну людину (Ісая 42:5).

          Є, нажаль, самовпевнені люди, які не приймають Божу істину і  благодать дану їм у Ісусі Христі; не вірять і не приймають спасіння, і тим самим, зневажають Духа Святого, Його любов і турботу, бо не розуміють і не знають Його, бо приймають теорії і тлумачення грішного безбожного світу, звертаються до ворожбитів, гадалок, чаклунів і мольфарів. Скільки їх показували в засобах масової інформації, скільки витратили на них грошей…. де їх знання і пророцтва. А Дух Святий попирається  у кожному з них, хто не шукає Того, Хто, насправді, може допомогти і допомагає, не дивлячись на все це безбожжя. Та за все це Україна платить данину дияволу кров’ю. Погляньмо, що чинить сатана своїми слугами в нашій Україні. Чи не збувається пророцтво Пророка Осії, який пророкував про мешканців землі? Не виключено, пригадайте, якими помиями обливали Порошенка, яка брехня і сміх про армію, мову і віру, саме те, через що Бог єднає народ кожної країни, бо кожному народу Бог дав його землю і мову, а віру проповідує Божу. Народ полюбив брехню і слухає, і бореться за того, хто освячує ворожу зброю, щоб убивати їх дітей.  «Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.  Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови. Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть. Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув…А народ без знання загибає!» (Осія 4:1-4,14) Йому боляче, за Його дітей, за їх невірність, непорядність, людинопоклонство. Непокора, непослух – то хула на Бога, Духа Святого. Він плаче: «…знання ти відкинув … народ без знання загибає».

     Спокусник диявол не дрімає, і свої закони написав у серцях багатьох, привівши війни, епідемії, стихійні лиха, зради, злодійство, розпусту і різні біди. Ми не бачимо того щоденного бою, який іде за наші душі у серцях наших. Слово, то головна зброя і знаряддя вбивства. Вороже слово, яке диявол вкладає в наші вуха, часто буває солодке, спокусливе, лоскоче за серце, надихає на все те, що Дух Божий благає ’’не роби це, не блуди, не зраджуй, не кради, не обраховуй, не роби нікому боляче, не обманюй, не бажай чужого, не коли і не бий словом, не спокушай злом’’ і багато чого іншого, що приносить у твоє життя біль, сльози і втрату. А Той Бог, що створив нас, Батько наш Небесний – Дух Святий бореться за нас.  «Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній».(Ісая 42:5)

Слухаючи облесливі брехливі ворожі слова, люди наробили собі різних ідолів і носять їх за пазухою, бо всі, що не Бог, – Він називає ідолами, і поклоняються їм, прогнівляючи істинного Бога, виправдовуючись: «А в нас не так. Ми віримо по-своєму»  :

«… до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас! А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів …!  Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь». (Єремія 2:27-29) В домі, в золочених рамах, на підставках, на подвір’ях стоять байдужі, мовчазні статуї  ’’охоронців’’ двохметрової висоти і не відповідають на їхні сльози.  І Бог мовчить, не відповідає, хоч серце Його тяжко болить, бо між Богом і людиною стоїть те, що не Бог.  «Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний,…» іншим словом – ревнивий. (Повторення Закону 5:9)

«Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля…»      (Софонія 1:18)

       «Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона (настанов Божих, Слова Божого), то буде огидна й молитва того». (Приповісті 28:9),бо кожне слово Бога незмінне і всякій людині на добро.

        «Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!  Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум»  (Приповісті 9:9-10) Страх, щоб не зневажити Бога, Духа Святого непослухом Слову Його – БІБЛІЇ.

 

          Не те, дає вам життя і здоров’я, охорону і любов, що в кишені на картинці, що в золоченій рамі на стіні на видному місці, чи на подвір’ї у вигляді статуї, а Христос Дух Святий, що у вас, надія слави, у вашому серці, якщо ви йому вірите, і запросили царювати у вашому серці, приймаєте Його благодать, Його шануєте і любите, і до Нього звертаєтеся. Не просіть нікого, хто давно помер, щоб просив за вас. Бог Дух Святий у вас – Ним дихаєте і живете. Не я це кажу, а ось перед очима вашими цитата із Слова Божого. Сам Бог говорить до вашого серця. Буде тобі по вірі твоїй. А якщо людина не звертає увагу на Бога, який дає життя і все, що маєш, споживаєш, смакуєш, що любиш, обіймаєш і не слухаєш Його настанов, не шануєш Слово Боже – Біблію, то чиниш хулу (зневагу) на Духа Святого, бо Бог є Дух Святий. Бо нема три Боги в одному, а Один Бог – Він і є Дух Святий.

"Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?  Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, (і забув) їхніми теологічними теоріями, яких навчають і снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення". (Єремія 23:26-27)

А ми пам’ятаємо і шануємо ім’я Бога, Батька,                                      нашого Небесного – Єгову, який Сина Свого Єдинородного дав у жертву за гріхи наші, що дійшли аж до неба?

                 Природа Бога і природа людини – різна. Людина – плоть, а Бог є Дух! (Єв. Івана 4:24) Він в нас, в кожній клітинці, знає всі думки наші і помисли. «… Христос у вас, надія слави!  Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі». (До Колоссян 1:27-28) Він бачить і чує, як ти нехтуєш Ним – Тим, Хто дає тобі життя, дихання і здоров’я, відновлює твої клітини, загоює твої рани і дає все, для життя і радості, а ти б’єш поклони тому, хто не бог: намоленій іконі, чи якомусь святому, який не чує тебе і не бачить, не допоможе і не пошкодує тебе, бо і він воскресне в ІІ пришестя Ісуса Христа.

     Христос у вас, і він чує кожне ваше слово і кожну думку. А слово, то сім’я, насіння, що посієш, те і пожнеш у 40-60-100 разів більше. Говоріть і чиніть добре, щоб добро родилося.

                  Вони зітруть Боже повеління із сердець своїх, збезчестять святий день суботній і будуть святкувати день «Непереможного Сонця» - неділю,  Зонтак (нім.), мотивуючи, що Господь Ісус воскрес в неділю, а суботній день лиш для євреїв. А що каже Слово Боже, живе і діяльне? «Що ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!» (До Галатів 3:26-28) Згадаймо: хто написав Біблію, Хто через Слово Своє говорить до кожної людини у всі часи і епохи? «Субота… – це  знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь Бог, що освячує вас!» Ми не євреї, хто ж тоді освячує нас? «Я Господь Бог, що освячує вас!»

                Людина строго виконує, всі правила і приписи установи, де працює, боячись звільнення, і ради установленого порядку в даній установі,  а Божі правила і настанови тлумачить, як подобається їй, або конфесії, яку вона любить. Бог не підлаштовується ні до кого, не старіє і не вмирає, як людина, бо Він – Дух, Бог Вічний і Слово Його вічне, і до непокори – непослуху не толерантний!

           Коли люди зневажливо ставляться до Біблії, Слова Божого, не хочуть чути Його, сумніваючись у правдивості, то чинять для себе велике зло, бо таким чином зневажають Того, Хто все і у всьому, Святого Духа. «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.  І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!»(До Євреїв 4:12-13) Ти почув Слово Боже і воно викликало реакцію у тобі, чи повагу, чи байдужість, чи недовіру, чи скептицизм. Контролюй свої емоції, май страх Господній, щоб не образити Духа Святого, що в тобі, бо ти живий, а без Нього людина мертва і не воскресне, бо воскрешає Він, Бог, Дух Святий.

        А що промовляє Дух Святий до твоєї совісті через другу заповідь Божу:  «Хай не буде тобі інших богів при Мені!  Не роби собі різьби й усякої подоби (ні мальованої, ні фотографованої, ні ліпленої, ні литої) з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.  Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді». (Повторення Закону 5:7-10)

          Дехто каже, що ми спасенні благодаттю, а не ділами і заповіді для нас необов’язкові. Любов – то виконання заповідей. Так, ми спасенні Божою благодаттю, без діл, через віру і велику любов до нас, людей, Бога і Сина Божого Ісуса,  щоб не хвалився ніхто про свої діла. Любов мусить бути двостороння. Одностороння любов приносить страждання тому, хто тебе любить – Богу. Бо як ти не любиш Його, то й не чиниш так, як говорить Його заповідь, безчинствуєш, зневажаєш Духа Святого, Який у тобі невтомно трудиться, забезпечує твоє життя, здоров’я і спасіння.

         Від Бога не може сховатися ніхто: ні багатий, ні бідний, ні служитель, ні прихожанин, ні віруючий, ні атеїст – приходиться Богу вислуховувати різного роду зневагу на Нього, на Його Слово, Біблію, на Сина Ісуса, зневажати, заперечувати Його існування, або сприймати, як сумнівний історичний факт, бачити, як вклоняються ідолам, кидають під ноги Божу любов. Кожного ранку Батько наш Небесний пробуджує нас зі сну, дає силу, енергію, здоров’я, а ми йдемо святкувати Андрія чи Миколая, або ще кого… . Бог дав нам силу і мудрість мати роботу і заробітну плату, щоб купити дорогі подарунки дітям, а ми вчимо їх, наших дітей, брехати, обманюючи тим, що Миколай приніс подарунок. А які пишні їм свята, з костюмами і похвалою – поклонінням… Ти платиш гроші, може останні, щоб принизити, зневажити Бога, Який за твоє спасіння дав Сина на смерть. Йому шани нема. (Хіба повний стіл з напитками і дорогими наїдками, щоб наїстися і напитися до безтями, і тішитися народними звичаями, які не славлять Бога.) Пам’ятай: непослух, зневага до Слова Божого, Біблії, поклоніння тим, хто не Бог, невдячність Духу Святому, нехтування настановами Його виражається словами: хула на Духа Святого не проститься нікому, ні в цьому віці, ні в майбутньому. «…богозневага на Духа не проститься!  І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! (Від Матвія 12:31-32)                                                                                   

                Чи може хто сховатися від Бога

 

                Бог – Життя. Він Дух Правди, Мудрості, Сили, Любові і Милості, Святий, бо Чистий, Бездоганний, Безмежний і Повна Досконалість. Він наповняює Небо і Землю, так написано. Хто своїм розумом чи уявою зможе охопити Його велич! Він дає життя всьому: від протоплазми клітини всіх організмів до людини, що є вершиною Його творчості. Довжина ДНК однієї людини, якщо її виміряти, сягнула б до планети Плутон і назад. Кожна людина у Бога особлива, і кожного Він знає поіменно. 

 

  

          (1 до Коринтян 6:19-20)

Бог Вічний, Творець видимого і невидимого, Святий Дух – Отець духів і всякого тіла, вдмухнув життя – часточку Себе, в ніздрі глиняної ляльки, і вона ожила: утворилася кров, то душа її, житло для духа 

 

(Левит 17:14) запульсувала по прокладених нею дорогах, судинах, довжиною близько 100.000 км. – і понесла життєдайний кисень, дух життя, до кожної клітинки, і всю програму здорового вічного буття. Утворились і запрацювали всі органи. Лялька стала красенем, людиною Адамом з Духом Божим  у своєму серці. Бог дає кожній людині, при народженні дихання і Свого Духа.(Ісая 42:5). Скільки живе кожна людина Сам Бог – Дух Божий працює невтомно, без зупинки і перепочинку ні на секунду.

Майже всі знають, що потрібно швидко зупинити кров при травмі, бо при втраті крові наступає смерть.  Душа – то кров, а у крові – Дух, який одержує людина від Бога при народженні. Цей Дух життя, завдяки диханню, дає життя кожній клітині нашого організму. Той орган, до якого не доходить Дух життя, він відмирає. Так і людина вмирає для вічності, яка не шанує Бога, не кличе Його бути Господом її життя тут, на землі і в вічності, після того часу, який був виділений їй Творцем, щоб визначити своє майбутнє: з ким вона буде проводити вічність. Ті, хто   «…почули й пізнали і прийняли благодать Божу в правді», будуть з Богом у вічності.  «…що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів». (До Колоссян 1:6-14) 

 
             Отож, коли людина жива освічена, чи ні, чи віруюча, чи ні, чи атеїст – дихає і живе Духом Божим. Але, нажаль, є поки-що, дух, який ворог людині і Богу, то сатана. Він також невидимий, і все зло, на землі приносить він і його злі духи.      

           Бог – то Істина, Правда, яка не підлягає інтерпретації і філософії, являється еталоном виміру будь-якої правди. У Ньому нема, навіть, тіні неправди, бо неправда – то зло, гріх. Філософія вчить людину мислити, аналізувати, порівнювати, робити висновки, але ворог людський використав цю науку для спотворення правди, щоб повернути людину від Божої правди спасіння і направити від світла у темряву знищення роду людського, того що є найдорожче, наймиліше для Бога – людину. Те, що Бог каже не роби, диявол каже, що Бог дав волю вибирати, але не каже що саме. Бог дає людині дороговказ до вічності: Закон любові, 10 Заповідей Божих – дзеркало, подивившись у нього, можна побачити той бруд, який прилип, під яким сховався диявол. Він нашіптує на вухо, що Заповіді лиш для Євреїв, а люблячий Бог каже: «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!  А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці. (До Галатів 3:26-29)  
«Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії» (1 Петра 1:25)
                «Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня. І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.  Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.  Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він! Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.  Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він. Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!  Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного»  (1 Івана 3:3-11)
Бо ми Ним створені і Ним живемо. Нема місця ні на Небі, ні на Землі, ні в нашому тілі,  яке було б не наповнене Богом Всевишнім, повіки Живущим, Володарем Всесвіту –  нашим Отцем Небесним. Тому всі, без виключення,  «Повинні ми коритися Отцеві духів, щоб жити»                                                    (До Євреїв 12:9) 
           Покаймося, люди, повернімось до Бога, шануймо невтомну працю Духа Святого. Пам’ятаймо: Бог Один – Всевишній Єгова. Він: «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись». (Від Івана 4:24) (Згідно Слова Божого).
          «Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти! Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить! (Псалми 68:19-21)
            Бог у тобі, «Христос у вас…», бо Бог є Дух. Не шукай помічників Божих, живих чи померлих – поважай і люби Бога, бо дихаєш і живеш Ним. Бог любить тебе і завжди тебе чує і відповідає, коли твій гріх не стоїть між тобою і Богом. Покайся і гріх буде прощений і не зможе тебе відділити від Божої благодаті, любові і милості. Бо нема такого гріха, якого б не прощав Бог тому, хто визнає свою провину – кається (залишає гріх) і просить прощення в Ім’я Ісуса Христа, бо саме Ісус Син Божий помер замість нас на хресті, в муках, за гріхи наші.  «Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!  І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа  й Духом нашого Бога.  Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.  Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.
      Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!
                            Свідчення Батька про Сина

 

           Батько Небесний свідчив про Сина Свого через Пророка Ісаю за 700 років до Його народження. «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. (Всі ці титули Він одержить від Батька у спадок після воскресіння з мертвих)  Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!  (Ісая 9:6-7)  
           «І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його. (Батько Небесний свідчить про земне походження Сина) І спочине на Нім Дух Господній, (Сам Бог Дух Святий) дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього. Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати, але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі». (Ісая 11:1-4)  

          «Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.  А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.  Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.  А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус». (Від Матвія 1:19-25)

         А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. «Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.  А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:  

 

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!  І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь». (Єв. від Луки 2:8-15)

 

«І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.  А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...  А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано». (Євангеліє від Луки 2:16-20)

        «А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,  і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.  І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:  Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,  бо побачили очі мої Спасіння Твоє,  яке Ти приготував перед всіма народами,  Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!  І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.  А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,  і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!  Була й Анна пророчиця… не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.  А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.  (Єв. від Луки 2 :21-40)

          «Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. (Батько Єгова показав знак, зорю і відкрив мудрецям, щоб пізнав світ, що ця нова зоря з’явилася на честь новонародженого Царя Юдейського, Який буде Царем світу і кожного люблячого серця.)  І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. ...Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було». (Від Матвія 2:1-9)

     Щоб сповістити цю Добру новину Ізраїлю і всьому світу про народження Царя, і принести від Батька дари в цю благословенну родину, Бог прислав знад краю землі Мудреців. Вони привітали Дитятко і принесли царю великі дари: золото,  ладан і смирну.  

 

               Батько пильно охороняв Сина від небезпеки, Його око завжди було над Ісусом. Коли Ірод хотів знайти і знищити Дитятко, Він заховав його Єгипті, а коли минула небезпека, привів Йосипа, з родиною, у Назарет. Тому Ісус Назарянином був званий.  

           «І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.  Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився… третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.  Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.  І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.  І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей».

(Євангеліє від Луки 2:42-52)

Коли Ісус досяг повноліття, пішов прийняти водне хрещення і ввійти з Батьком, Отцем Небесним в заповіт. «І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.  І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його! І зараз повів Його Дух у пустиню». Ми бачимо, що голос  пролунав від Бога Отця, з неба, а Ісус, Син Божий тут, на землі, уже 30 років, від народження.

        Якщо хочемо пізнати Бога, щоб не бути серед тих, хто зневажає Батька Небесного, Бога Одного, Вічного і Істинного Єгову/Яхве – Бога Біблії, Духа Святого, від Якого маємо життя і все для життя, і надіємося на спасіння, то вивчаймо, поки живі, допоки ще Він в нас і Слово Боже доступне.   Кого бачив Іван?  Духа, що проявився у подобі  подібній, ніби, до голуба. Голос звідки почув Іван? Із неба від Духа: Ти Син Мій Улюблений! Чиїм Сином був Ісус? Сином Отця. Де був Син? Виходив із води. То ким був Дух? Дух був Отцем. Про Нього Слово Боже, Біблія говорить Чітко і ясно. Бог є Дух (Івана 4:24), Який наповнює Небо і землю і кожну живу істоту. Отже, Бог Всевишній, Всесильний Всемогутній Всюдисущий – Батько – Отець наш Небесний є Один і Істинний і Він – Дух, Святий, бо Чистий, Безгрішний, Правдивий, Люблячий і Милостивий і Він – є все і у всьому; і Його Син Господь Ісус Христос, Який народився на землі від Діви Марії, тому ще був Він і Сином Людським, і не був другою особою на небі.

        Апостол Петро у 2 Петра 1:17-18, розповідає, як Батько знову приставив, відкрив Свого Сина людям і Апостолам, і прославив Його: «Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!  І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі». Марко 9:7 доповнює: «…і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» Не каже Бог, що це Моя ІІ іпостась, а вподобав Сина, що народився на землі, людину, за Його смирення і любов до правди, і своїх братів. «Хто  любить Бога, той пізнаний Ним»

 «І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його». Бог  наш люблячий, милуючий і справедливий. Кожній людині дає право вибору. Мабуть, під час молитви в Гефсиманії,  Отець показав Ісусу, весь тягар гріхів і муку, яку Він має понести, щоб побачив, що чекає на нього і міг зробити вибір. Чи може Він так полюбити цих грішників, що їх засліпив сатана, щоб все це підняти на хрест і заплатити за них. «А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився, благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...  І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.  А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...» (Євангеліє від Луки 22:39-45) (Не дивлячись на ту муку, яку Ісус побачив і відчув, Син Божий,  все-таки, вибрав любов і співчуття до людства, і послушання  Батькові)

    Навіть, уявити не можливо, як рвалося Батькове серце від болю за Сина через муки Його, адже Він був у Ісусі весь час від моменту хрищення. «…  намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.  І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.  І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!  І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...  А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття».  (Від Матвія 27:31)                                                                                                                                                              Батько, разом із Сином, страждав на хресті за наші гріхи і усього світу. Терпів глум і знущання від тих, за кого і від кого Ісус приймав цю ганьбу і муки.   «А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!  А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? ... (До цього моменту безсмертний  Батько, Дух Святий був у Сині, укріпляв Його, додавав Йому сили. Він змушений був вийти, щоб Ісус міг умерти і здійснився акт викуплення, бо за гріх людей мала померти безгрішна людина, Син Людський.)Тому і написано:  «Один бо є Бог, і один Посере́дник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх». (1 Тимофію 2:5-6)

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. (Ісус терпів, не кричав, не захищався, не кликав на допомогу. Коли Син Людський оплатив наші борги, усього людства і жертва була зарахована ): «Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав..» (віддав Духа Життя, якого Бог дає кожній людині при народженні, і наступила смерть, коли вже, нарешті, борг був оплачений). (Від Матвія 27:45-50)  

Нехай усвідомить кожний, хто грішить, що і свою частку страждань він доклав до муки Христа Ісуса:«… ви руками беззаконників розп'яли та забили. Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла» (Дії Апост.2:23-24)

 

          «Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.

І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.  Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. (Від Матвія 28:1-3)  «Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла».  (Діяння 2:23-24)  

 «... Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.  (Івана 17:1-3) .   

           Третього дня Отець здійснив обітницю Давиду: нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса,  що Його розп'яли ви! (Діяння 2:36)                                                                                              

     Коли мертве тіло Ісуса наповнилось Духом Святим від Отця, то ожило, обновившись.  Ісус ожив у новому тілі, народився знову на світ і Сам Бог засвідчив: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! (не через людину, Марію, а вдмухнув Себе, Духа Святого, як в Адама  і засвідчив перед Ангелами і Апостолами)) …Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина! І коли знов Він уводить на світ Перворідного (Написано, що знов, уводить у світ, бо вперше ввів при народженні від Марії, і засвідчив «Це Син Мій улюблений, Його слухайте…», а тепер воскресив із мертвих – народив з мертвих не другу свою частину – іпостась, а людину, яку воскресив із мертвих, і засвідчив: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив», то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі. При свідках, Анголах, промовив до Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.  Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, (коронував Сина, передавши Йому всю Свою повноту, тому і назвав Його Богом рівним Собі) Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх. (До Євреїв 1:5-9) "Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив". (До створення Землі і людини була вічність. Тепер рахується вік ''до народження Христа, і від народження Христа до тепер 2026 рік). (До Євреїв 1:1-2) Про це завчасу говорить пророцтво Захарії, що після Голгофи, після розірваної завіси в храмі, – всі Імена Бога на землі з’єдналися в одне - Ім’я Ісуса Христа: «І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине». (Зах14:9). Згадаймо ще раз: А в Сина Свого влив Бог, що є Дух, всю Свою повноту: силу, славу, і владу, любов, милосердя, знання і вміння, все, чим володіє, знає і вміє Бог, Батько Ісуса. «…що Його настановив за Наслідника всього…» (До Євреїв 1:2)Тепер для спілкування з людьми на землі, Бог Всевишній – Дух Святий в тілі Сина під Іменем Ісус.  Як раніше, до розп’яття, Ісус свідчив:   «Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті». (Від Івана 14:10) Тепер, в новому воскреслому тілі, в Ісусі живе Бог Вседержитель. Вони, після воскресіння знову Одно, під одним іменем ’’Ісус’’  Єремія пророкує: «Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!» (Єремія 54:6)( Після воскресіння буде званий)

            Тепер є лише одне Ім’я – Ісус Христос! І це Ім’я Бог дає нам для спасіння: «Бо якщо вустами твоїми будеш сповідувати Ісуса Господом i серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння» (Рим. 10:9-10);  І вже тепер жодним іншим ім’ям неможливо спастися, тому що Бог визначив  для спасіння лише одне Своє Ім’я - Ісус: «… бо немає iншого iменi пiд небом, даного людям, яким належало б спастися нам.» (Діян.4:12).

«Бо «всякий, хто покличе Ім’я Господ­нє, спасеться». (Рим. 10:13). 

            Іоан у книзі Одкровення пише, що на Небі – є тільки одне Ім’я Отця і Христа: (не двох, а двох в одному: Бога в Агнці, тобто Отця –Духа Святого, в оживленому Ним Ісусі)  «І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служи­ти Йому. І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх.» (Одкр. 22:3,4).

              «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові  й Отцеві».            (До Колоссян 3:17)

Бог, Він же Отець, Він же і Дух Святий у Ісусі. Як по людському розшифрувати: Творець і Володар – Бог. Являється Батьком - Отцем найріднішим кожній людині. За природою Цей самий Бог – Дух Святий     (Івана 4:24) Скільки осіб?   Одна. Як написано: Бог один, а не Трійця. Хто славить Трійцю, чинить хулу на Духа Святого бо вклоняється іншому Богу, що не Бог. А тепер, як воскрес мертвий Ісус? Мертве тіло Ісуса наповнилось Духом Святим Життя від Отця, і ожило, обновившись. «… ви руками беззаконників розп'яли та забили. Та Бог воскресив Його пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла».             (Діяння 2:23-24)   ^«Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, (коронував Сина, передавши Йому всю Свою повноту, тому і назвав Його Богом рівним Собі) Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх».  «Один Господь, (Господь Ісус) одна віра, одне хрищення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх». (До Ефесян 4:5-6)

Отож, Отець, Батько і Син Його Ісус Христос.   «…благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (До Римлян 1:7)

А де ж Дух Святий? Батько-Отець наш – Дух Святий. «Бог є Дух»        (Від Івана 4:24) І ми воскреснемо таким самим чином. «Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою! ... А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.»  (1 до Коринтян 6:14, 17) «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1 до Коринтян 6:14-19)

Коли Сину Божому Ісусу, Батько злив усю Свою повноту, і Він став рівним Отцю. Ісус рівний Богу – видимий, а Отець –Дух Святий – невидимий.  «Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх». (До Євреїв 1:9) Апостолів – помазав, менше. Ми розглядали, коли ми живі, Христос у вас – Христос у нашому тілі, Ісаї:42:5. Апостолам дав більше на служіння Євангелії, талановитим людям дає більше. Хтось конструктор машин, хтось комп’ютерів, інший – літаків, а в Ісусі – вся Божа повнота. Він Бог у тілі, знає і може все, як Батько – Дух Святий. Коли Він став таким?  «…про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих,…» (До Римлян 1:3-4)     «Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним. Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,  потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.»                          (1 до Солунян 4:14-18)  «… другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння».  (До Євреїв 9:26-28) Ісус прийде забрати своїх.

                               Мир вам!

          За вірність, любов до людини і самопожертву Бог уподобав Ісуса, і злив Йому, в мертве тіло Його, всю Свою Божу повноту: силу, славу, владу, мудрість і все, чим володіє сам наш Батько Небесний і Ісус став рівний Богу Отцю: «Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх» (До Євреїв 1:9) Тіло Людини, а сутність – Дух Святий – Бог Дух Святий у тілі людському. Бог і Син з’єдналися в одно. Збулося пророцтво:  «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру». (Ісая 9:6) «…і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог». (Від Матв. 1:23) – Не другий Бог, а Сам Батько Єгова, у Сині Ісусі. Тепер тіло нове, у всій повноті наповнене Батьком, Духом Святим. Ісус, як Ангол Господній, являє Бога на землі, проходить без перепон, через стіну в дім, і, через усякі духовні перепони, в серця людей, які кличуть Його.  «Того ж дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!  І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.  Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!  Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!» (Від Івана 20:19-22,26) Ось здійснилася обітниця про Утішителя: «І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,  Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він». (Від Івана 14:16-17) Ісус ожив- воскрес, наповнившись Духом Святим – Богом Живим і істинним. Він дихнув – дав їм Духа Святого. Духів Святих не буває кілька. Дух Святий – це Бог, Батько, Отець наш Небесний, який у всій повноті помазав – наповнив Сина більше, ніж друзів Твоїх» (До Євреїв 1:9) «Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить». (Від Івана 16:15)  Бог, будучи в тілі Сина, помазав учнів, дихнув, дав Утішителя  «…Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,  Духа правди...»

Вся правда в Ісусі. І ми всі, християни, що у Ім’я Христа охристилися, у Христа зодягнулися – Христос у нас! Його Дух – Дух Отця у нас. Хто приймає Ісуса своїм Спасителем, приходить до Отця, бо в Ісусі Бог Всевишній, Батько наш Єгова. Бо Він злив у тіло Ісуса всю Свою силу і владу, і Син став рівний Богу, після воскресіння Вони – Одно в новому тілі  Ісуса. Батько Єгова – Дух Святий, посадив Його праворуч Себе на Божественному троні. Сидить видимий Син – Бог у Сині праворуч невидимого Отця, Єгови – Духа Святого. Син – Святий Дух у тілі, а Батько – Дух Святий, що наповнює небо і землю – весь Всесвіт, а Бог один. Один бо є Бог, і один Посере́дник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх».                 (1 Тимофію 2:5-6)

«Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів, що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь» (Об'явлення 1:5-6) Ми бачимо, що Господь Ісус - Владика земних царів працює ради нашого спасіння на землі для Бога Всесвіту, Батька Свого – Духа Святого і чинить нас, любимих дітей Божих, царями і священиками для Нього.

             Ісус послав своїх учнів продовжувати Його справу: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!  Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.  А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!  Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці. І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь Ісус помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь. (Від Марка 16:15-20

          Апостол Матвій доповнює:  «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь»         (Від Матвія 28:18-20) Згадаймо: Тіло Людини, а сутність – Дух Святий – Бог у тілі Сина. Бог і Син з’єдналися в одно під одним іменем Ісус. : «І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине». (Зах14:9) )

           «Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця;… Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви». (Від Івана 14:1-4)

«Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!» (Від Івана 20:31), 

 

  Не забуваймо каятися і дякувати Богу

Ми всі є  нащадками Адама, тому ми брати і сестри. Тож пильнуймо, браття і сестри, щоб бути серед тих, хто записаний у Книгу Життя. Ми спасенні по благодаті, по вірі – даром, через любов Божу до нас у Ісусі Христі, щоб ми перебували в добрих ділах і жили в любові до Бога і один до одного.  Люби – твори добрі діла на славу Богу, бо ніхто, окрім тебе, не відмолить твій непослух – гріх. І за плату ваш гріх ніхто не відмолить.  Попроси пробачення за скоєний  гріх, поки живий, і більше не гріши. Бог любить тебе і простить тобі все в Ім’я Сина Його Ісуса Христа.  «Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.  І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. (бо Отець у Сині) Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!» (Від Івана 14:13-15)

        Господь Ісус навчав: « коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; (що гнітить твою душу: неправда яка, чи злочин) а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.  Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.  І прости нам довги (провини - гріхи) наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.  І допоможи нам у випробовуванні, і визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь

        Не забуваймо дякувати Господу Богу, що пробуджуємося зі сну, що живі і здорові, легко дихаємо, бачимо, чуємо і пам’ятаємо, любимо, надіємося… . За все дякуймо Богу, бо все що добре – то Ним і від Нього. Вірмо, просімо і дякуймо – обов'язково  прийде.  «А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.  Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.  Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.  Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх». (Якова 1:5-8) А також пам’ятайте: «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві». (До Колоссян 3:17) (Бо Бог є Дух і Він в Ісусі)

Ми, люди. Молодим і старим властиво забувати слова сказані в злості, або сказати неправду, чи образити когось, не розібравшись в ситуації, або через відсутність інформації, чи з неприязні до когось, чи прикрити якийсь ганебний вчинок, а все це не по любові, бути гордим, скупим – це гріх. «Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,  і місця дияволові не давайте!  Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.  Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.  І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.  Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.  А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!»                                (До Ефесян 4:26-32)

Господь Ісус навчає, що питання гріха, протягом  дня, потрібно вирішувати одразу: вибачитися, попросити пробачення в ображеного і у Бога. Не збирайте гріхів до нагоди, коли підете до церкви і будете, сповідатись у священника, бо щось посоромитесь сказати, а багато чого, просто, забудете. Та диявол не забуває нічого, бо завдяки гріху, він має доступ до людини, і нічого не прощає нікому. Помолися Отцеві своєму, що в таїні; . « Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.  А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших». (Від Матвія 6:6-15)

        «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!» (Якова 4:6-8) Бо ніхто не може служити Богу і дияволу одночасно. Бо коли людина вірить трохи Слову Божому і трохи звичаям і традиціям, то Бог каже: серця освятіть, двоєдушні, бо традиції і звичаї вони людські, а не Божі, бо суперечать волі Божій, наприклад статуї різних святих, святкування Івана Купала, Миколая, Андрія, інших святих і інше… . Все це віддаляє народ від Слова Божого і спасіння. Коли людина молиться до когось іншого, ніж до Батька чи Господа Ісуса, то на відповідь чекати марно. Бог Дух – Він у тобі, і бачить цю зневагу, двоєдушність – то є хула на Духа Святого.  

                                   Боротьба проти Духа Святого

                               (Екскурс в історію)

           Перекладачі, роблячи переклад з текстів з грецької, арамейської та єврейської мов на інші мови, замінили імена Бога з оригіналів  на ім’я Господь (пан). У греків, до всіх дорослих чоловіків звертаються ’’кіріос’’- пан, а якщо мова йде про Бога, то, Кіріос Ісус Хрістос; а про Отця – Патера  Ураніє – Отче Небесний. Поляки уточнюють у своїх звертаннях: Господь Бог, пам’ятаючи, що Бог – є Дух (Єв. від Івана 4:24) ^«Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля». (2 до Коринтян 3:17)  «А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?» (До Євреїв 12:9)  Між віруючими існує суперечка про те, чи Син Божий був вічно на небі другою сутністю Божества – Бога Трійці, к Бог Син чи народився на землі і був явлений світу, як Однороджений Син Божий і Син Людський, як людина.

          Проведемо дослідження.  Хто Отець Духів? Отець – Батько наш Небесний  - Господь (за Українськими і російськими перекладами), а  Господь же то Дух -  Бог – є Дух (Єв. від Івана 4:24) Отже, Отець є Дух за природою, а Син - Однороджений на землі - Син Божий і Людський. Де ж Бог Трійця – три в одному? Таким чином, починаючи із 4ст. люди, які називають себе християнами, чинять хулу на Духа Святого, називаючи і маючи Його за Третю особу, яку, ніби то, Бог Отець посилає на служіння, виконувати Його повеління.

          Важливо розглянути воскресіння Сина Божого. Бог говорить у Слові Своєму, що  хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,  що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,…» (1 Тимофію 2:3-6)  

          Третього дня після розп’яття Сина Божого, Батько наш Небесний воскресив Його з мертвих. Бог – Дух Святий, помазав Свого Сина Ісуса у всій Божій повноті і Він воскрес. Батько « … Бог воскресив Його)(Діяння 2:24) і звернувся до Нього: «Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!... (І знову: до очевидців, Анголів Своїх, бо без свідків Господь Бог не чинить нічого) Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!» (До Євреїв 1:5-9) (Батько передав Синові всю Свою повноту, владу, силу і славу, підтвердивши Його Статус): Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання – берло праведности. Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх. … Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!» (До Євреїв 1:13) У посланні бо Євреїв Апостол Павло розповідає, як вдруге народився Ісус, Сам Батько свідчить, що буде Йому за Батька, а Ісус буде за Сина, що Він стає спадкоємцем усіх Його справ і здобутків, які чинив Сам  «Його настановив за Наслідника всього»

  Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви! (Діяння 2:29-36) Чітко і ясно написано, що Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви. Отож, Ісус не являється частиною Трійці. В такому разі Трійця не існує, бо і Бог є Дух.  «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись». (Від Івана 4:24) не за вченням любимої конфесії, а як написано у Слові Божому, бо судимі всі будемо за непослух. Всякий непослух Богу – то гріх, закон Всесвіту: «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (До Римлян 6:23)  

                Пам'ятаймо і не ділімось, бо все, що написано в Слові Божому, для всіх і на вічно:  «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці». (До Галатів 3:26-29)Тому всі Слова Божі відносяться до всіх, і обов’язкові до виконання для всіх конфесій, якщо бажаємо бути забрані, коли вдруге прийде Христос Ісус, щоб забрати своїх.                                                                                                                  Чи ж ми такі могутні, що маємо силу боротися з Богом – Духом Святим? 1700 років іде ця  боротьба проти Духа Святого. Хто  «… коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Від Матвія 12:32) Ні звичаї, ні обряди нові, ні древні, ніякі ритуали не славлять, а засмучують Духа Святого, бо нема в них послушання Йому.  

       Сатана у всі часи бореться з Богом за людину, примножуючи і урізноманітнюючи свої спокуси, вигадки, страх, вводячи в оману.

Вчений, археолог, історик, знавець багатьох древніх мов Олександр Хіслоп  у своїх двох книгах ‘’Два Вавілони’’ розповідає про те як, після Потопу, множилися люди на землі і знову починали грішити проти Бога.

        Бог Єгова благословив Німрода, внука Хама – особливо мудрістю у будівничій справі, щоб захистити людей від диких звірів, і настановив його Царем над народом. Ворог людський через лестощі, прихвалювання пробудив гординю царя, а через придворних лукавих служителів,  навчив народ покланятися йому, як Богу. Сим, брат Хама, діда царя, опам’ятовував його, але він не каявся, подобалося, що його прославляють, обожнюють і прирівнюють до сонця. Знаючи, що, за розпусту і безбожність, світ був потоплений, Німрод вирішив був побудувати  дуже високу вежу, щоб сховатися від Божого гніву і уникнути кари, слідуючого потопу. Гординя і розпуста погубили його, заслужена кара, все-таки, настигла. Вавілонська вежа так і залишилася недобудованою, а ’’Висячі сади Семираміди’’, як одне із семи чудес світу, і досі дивують людство.

Його славослови не втратили роботи, а зробили байку, що він не помер, а так, як ‘’був богом’’ у їх лукавстві,  піднявся на небо, у свій вічний дім Сонце. А тепер їх бог Сонце обігріває, охороняє, годує, дає дощ вчасно, і всім всяке добро, у чому вони мають потребу.

         Недобудована Вавілонська вежа свідчить, через віки, про непокору людства – зневагу до Істинного Бога Творця, Вседержителя Єгову.  Взявши за пазуху свого ’’бога сонце’’, розбрелися по світі. На всіх материках зустрічаються культові споруди сонцепоклонників.. 

       Іпатіївський літопис розповідає про наших предків "І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його [була] срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернялася жертвами їхніми земля Руська і пагорб той»  І в інших народів, існують свої міфи і легенди, які прийшли із глибини віків. Сумно бачити, як тепер люди погибають, не прийнявши жертву Ісуса Христа.  ’’Професори’’ - дослідники на перших сторінках журналів, зокрема Журнал Дніпро за 2023 рік, розповідають про свої великі общини, ордени,  що поклоняються богу Свого Роду, Сварогу (Згідно з міфами, він є батьком інших богів, таких як Перун і Дажбог, а та́кож головним богом жару (сонця) творчої сили природи), ‘’вивчають’’ книгу Велеса – бика, яку визнали, нарешті, справжні дослідники підробкою. Через їх оману, багато легковірів відріклися від Спасителя.

       «Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе… Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!  (Осія 4:6-7)             А в другій Божій Заповіді Бог наголошує: « Не роби собі різьби й усякої подоби (ні мальованої, ні ліпленої, ні гіпсової, ні дерев’яної, а в декого по 1-2 метри висотою, стоять на подвір’ях гіпсові статуї ) з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. (Повторення Закону 5:9-10)

          Хула на Бога, Духа Святого і в слові і в ділі, простягнулася через віки, до сьогоднішнього дня. Багато хто ігнорує Заповіді любові: Люби Бога всім серцем своїм, всією силою своєю і всім розумінням своїм, і люби ближнього свого, як самого себе.

       Слід зауважити, що не потрібно  жити в гріху до смерті і зневажати Бога своєю непокорою, а покаятись, якомога швидше, щоб не втратити спасіння, здобуте на Голготі. Ніхто не знає, коли настане та остання  хвилина, коли дух від Бога, який дає дихання і життя, вийде, і тіло впаде бездиханне. В народі кажуть, що людина духа віддала. Ні, Бог духа забрав.  «Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній». (Ісая 42:5)

         Не надійтеся, любі, на чистилище, бо про чистилище на небі, для очищення від гріхів не говорить Слово Боже, а написано, що прийди до Ісуса, повір, що Він помер замість тебе за гріхи твої, щоб не вмер чи не вмерла ти, і воскрес у день Його пришестя. «… стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!»                  (2 Тимофію 2:19)  «А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,  Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа» (2 до Коринтян 1:21-22)  «А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне. Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!»  (До Римлян 6:22-23)  Не боріться з Богом – Духом Святим, бо всяке неприйняття істини Його, є гріх – хула на Духа Святого.  Буде так із кожним, як написано у Слові Божому, Біблії. 

                         Побійтеся Бога і славу віддайте Йому

         Написано:  «Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.  Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,  тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.  Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!
 Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.

         День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...  А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?  Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.  Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.  А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння,…» (2 Петра 3:3-15) 

        « …І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.  А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.   (Пророк Даниїл 12 :1-3)

У Бога кожне слово – то правда, і порожнім воно назад не повертається, а виконує те, для чого послане.

         « І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.  І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками».   (Об'явлення 20:12-13) На небі корупції нема і застави не приймають, і відмолити – нема надії, бо поки живий – кайся, віддай славу Богу, що створив небо і землю, і джерела вод, щоб не було пізно. « Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!» (Об'явлення 14:12)  «…що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове. (Об'явлення 12:17)    

То нехай, собі на добро, ніхто не каже, що кожен вірить по-своєму. Якщо хочемо мати вічне життя, то маємо чинити і вірити так, як велить Спаситель у Слові Своєму, щоб не потоптати Сина Божого, і  кров заповіту, що нею освячений, і щоб Духа благодаті не зневажити! Інакше буде так, як написано:  «Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,  а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.» (До Євреїв 10:26-29)

         Коли Дух Божий життя виходить, людина падає мертвою, і ніхто не поверне її назад до життя. В народі кажуть: Духа віддав, але не віддав, а Дух Божий вийшов, залишив людину.  «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом». (Об'явлення 14:13) Вони запечатані, Бог назначує Своє: «У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,  Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!»  (До Ефесян 1:13-14).Не має значення скільки тобі років, а найважливіше, щоб ти був чи була з Ісусом у серці твоєму, щоб ти запросив Його бути твоїм Господом і Спасителем тут, на землі і у вічності.

    Тому, нехай ніхто не надіється, що гріхи померлої людини можна відмолити кимось, родиною чи служителем церкви, навіть за плату, щоб  в Чистилищі очистив Ісус Христос. Чистилище і молитви за померлого, то вигадка, яка заколисує грішника і не провадить до покаяння.  Коли помирає людина, що не покаялася у злих вчинках своїх, і не прийняла Божу Істину Слова Божого, вона є здобиччю ворога, «який прийшов украсти, убити і погубити». (Івана 10:10)

Бо всі прийдуть на суд, і ніхто не сховається. «І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.

 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.  Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне.(Об'явлення 20:11-15)

Дехто каже, що жорстоко. Але розсудіть самі. Кожної секунди на землі народжується 4 дитини в різних півкулях, на різних материках. За свідченням Слова Божого Ісая 42:5 Бог дає дихання і Свого Духа Життя кожній людині, що народжується, тобто Сам Всюдисущий починає вирощувати, виховувати кожну людину для вічності. Хтось виростає послушним на радість Батьку Небесному, а хтось зневажає настанови, повчання, а прислухається до диявольської науки, не розуміючи того, ненавидить Слово Боже за його настанови і повчання. Праця Духа Святого зневажена, осміяна, викинута на смітник. Ідолопоклонники, богохульники, п’яниці, вбивці, злодії, прелюбодії, шахраї, горді, самолюби, брехуни, зневажники батьків, користолюбці, загарбники, фальшиві підлабузники – спалені у своїй совісті, бо не слухали, коли Дух Святий просив через совість, умовляв не чинити зла, сподобляючись світу.  Людина не слухала, бо у своїм серці з’єдналася не з Богом, а з ворогом людським і Божим. Як гнилі яблука – шкода, але ні до чого не потрібні. 

        «Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.  Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.  Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.  Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,  потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.  Отож, потішайте один одного цими словами!(1 до Солунян 4:13-18)

       Не всі будуть схоплені, а лиш ті, що прийшли до Спасителя, повірили Правді Євангелії.  «Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.  Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.  Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!» (Євангеліє від Луки 17:34-36) «Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого. … Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його». (Від Івана 3:16-20) 

   Диявол був першим ’’філософом’’, хто і до нині трактує, тлумачить Слово Боже. Він збрехав Єві:  «І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!» (Буття 3:4) Іншими словами він сказав, що «смерті нема». Єва повірила тій брехні, а Адам, не запитав у Бога, знехтував Словом Божим, а долучився до її непослуху. Таким чином здійснили перворідний гріх, за який і  були засуджені на смерть, бо за законом Всесвіту «за гріх – смерть».  Тому Ісус так сказав про диявола:  «Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу». (Від Івана 8:44-45)

            Так відбувається і в наш час, коли люди вірять не Богу, Слову Божому, а людським вигадкам. Все те, про що не каже Слово Боже, є вигадкою – зневагою Духа Святого.  Апостол Павло пише до Коринтян: «… пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.  Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не відхилилися від простоти й чистоти, що в Христі. … Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.  І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!  Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!» (2 до Коринтян 11:2-3,13-15)

                  Людина – це душа, що помирає, як і написано: «Душа, що грішить, помре» (Єзек. 18:20) Дух Божий виходить і повертається до Бога і ніякого перевтілення, лиш попереду суд. «Вийде дух його – і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть» (Псалма 146:4). «Мертві не будуть хвалити Господа, ні всі ті, що йдуть до місця мовчання» (Псалма 115:17).

                   Коли люди, душа, помирають, тоді вони вже не мають більше свідомості. Мертвий чоловік уже не думає нічого: «Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них, і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!»…(Еклезіяст 9:5-6).

        …хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!  Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:  вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!  Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його…»  (Псалми 146:2-5)

«Сам Ісус сказав, що мертві в гробах чекають на воскресіння» (Йоана 5:28).

                                   В’язниці чистилища 

          Відомий римський імператор Григорій Великий (595 р. до 604 р. після Христа), як релігійний діяч – Святитель Григорій Двоєслов  першим заговорив про чистилище і поширив думку, що там душі мучаться у вогні, і заснував  вчення про чистилище на переказах людських і своїх. Щоб викупити, вимоливши, душу, потрібно було внести значну плату. Незнання Слова Божого породжує оману і обманників. Прочитайте з молитвою Біблію: Старий і Новий Завіти, чи знайдете ви хоч одне слово ’’чистилище’’ і, чи спасіння можна здобути за гроші.

        Коли старші  Ізраїля сказали до Ісуса: «Чого Твої учні нехтують переказами старших?» Він же (Ісус), відповів їм: «Чого ж це й ви нехтуєте заповіддю Божою заради переказів ваших?... і знівечили ви заповідь Божу заради них. Лицеміри, добре казав про вас Ісая: «Народ цей наближається до мене устами своїми й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене. Та марно вони поклоняються мені, навчаючи наук і заповідей людських» (Матвія 15:1-9).

         Ісус показує всім народам і всіх поколінь, що вчення людські нівечать Слово Боже і ведуть не до Бога і спасіння а в полон ворожий.

          Апостол Павло був високоосвіченою людиною і ревно беріг релігію свого народу і перекази старших, отців. Після зустрічі, у видінні, з Ісусом Христом, він  став правдивим послідовником Ісуса Христа, і відкинув релігію й перекази отців, а наслідував лише заповіді Божі, які навчав Ісус Христос (Галатам 1:10-16). Пізнавши достеменно Господа Ісуса, Павло застерігав всіх християн,  остерігатися вчення людського і дотримуватися лише вчення Ісуса Христа. «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом». (До Колосян 2:8)

          Теорія про «чистилище у вогні», де багато створінь мали б терпіти муки, лякає мільйони щирих людей, які, таким чином втрачають можливість вічного життя, не покаявшись у гріхах своїх до смерті, поки живі.

         Отцем і засновником тієї брехливої науки про чистилище є не хто інший, як сам диявол через своїх служителів.

          Саме він переконав і спонукав людей вірувати і навчати науки про чистилище, щоб відвернути людину від покаяння живим, до смерті – від Бога одного і Істинного Єгови, сподіваючись, остаточно запровадити все людство в погибель. «Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.» (Від Івана 12:31

           Це лукаве створіння, назване у Святому Письмі давнім вужем, сатаною і дияволом. Він є тим найбільшим ошуканцем і головним ворогом Бога і людини. Сатана і його слуги видають себе за просвітителів людства і часто удають із себе представників Христа, і ошукують простодушних людей. «Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидаються апостолами Христовими. І не дивно: сам бо сатана прикидається ангелом світла. Не велика ж річ, коли й слуги його прикидаються слугами правди, кінець їх буде по ділах їх»                     (2 Коринтян 11:13-15). Та що каже Слово Боже: «Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре». (Єзекіїль 18:4) Помре, як не покається поки жива.

          «А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре! (Єзекіїль 18:24)

«Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля…»      (Софонія 1:18)

"Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?  Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення,  їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення". (Єремія 23:26-27)

 І забув народ Ім’я Боже.

           «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою,  а це друга смерть!» (Об'явлення 21:8)  

Не барися, щиро покайся, прийди до Ісуса тепер, поки живий.  Він милосердний простить і омиє тебе своєю кров’ю святою, бо і за тебе Він був прибитий на хресті, і взяв на себе твій біль і муку.      

 

                         Обітниця Богові доброго сумління  

          Кожен нехай зважить, і перевірить свій чин і ’’вірую’’, із Словом Божим, щоб не бути богоборцем і щоб не втратити,  спасіння і вічність, бо скільки конфесій, стільки «Вчень».  Говорить Апостол Павло до Галатів: «Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли (із Біблії – Слова Божого), нехай буде проклятий!  Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога?»   (До Галатів 1:9-10) 

      Можливо, варто взяти приклад від Апостола Павла і запитати себе: чи я в людей шукаю признання чи в Бога?

       «І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь». (Ісая 66:23) Господь підкреслює, що кожне тіло – не залежно від конфесії, кольору шкіри і століття, бо Вічний Бог Єгова і Слово Його вічне.

        Є такі, що скажуть: це не до нас, а до народу Ізраїля. Відповідає на це заперечення Слово Боже: « Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці».       (До Галатів 3:26-29) 

          Хіба, може, ви не християни, і не каялися у гріхах ваших, і не христилися водним хрищенням в Ім’я Ісуса для прощення гріхів, по Слову Божому, не давали обіцянки бути вірними Богу, щоб бути дітьми Божими? 

У   Діяння 2:38-39   Апостол Петро говорить не лиш до євреїв, а до кожної людини на землі: «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!  Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш». (’’далеко’’- то відстань у часі, тобто і ми, і наше потомство) Хрищення, з повним занурення у воду, не є звичай, а доказ того, що людина усвідомила свої гріхи, і не хоче більше так жити – творити непристойні вчинки, і таким чином втратити вічне життя. Занурюючись, з головою, повністю, у воду, символізує смерть для гріха. Перед землею і Небом засвідчує, що вона кається у скоєних гріхах і вмирає для гріха, і буде жити для правди, любові і миру – для Бога. Про її освячення свідчить Божа обітниця – Дар Духа Святого, Який ставить на ній Свою печать, що ця людина викуплена кров’ю Сина Божого Ісуса для Бога, і троє свідчать про це: Дух, вода і кров. Бог Дух – назначує своє, вода – середовище, де має відбуватися смерть і поховання гріха навіки, кров – кров Ісуса – валюта, якою платив наш Батько Небесний  викуп за нашу вічність.   «А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог, Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа».  (2 до Коринтян 1:21-22)

«Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа». (1 Петра 2:21)Бо

 «Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля».  (2 до Кор. 3:17)

        «Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами». (2 до Коринтян 4:14)

Згадай, чи приймав ти водне хрищення, і чи  давав ти обітницю Богові доброго сумління? Якщо ні, то покайся і зайди з Богом в заповіт по Слову Божому. Ніхто не знає, якої миті вийде Дух Божий і  зупиниться серце навіки.

                             Бог противиться гордим

Згрішили наші прабатьки, Адам і Єва. Закон Всесвіту: за гріх – смерть. «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (До Римлян 6:23)  Якби вони померли, тоді  людина, яку так сильно полюбив наш Небесний Батько зникла б. Батько Сам не міг померти за гріх дітей Своїх, бо Він безгрішний і безсмертний, Він Сам Дух і Життя. Коли розмножалися люди, ще більше грішили. Безгрішної людини нема. Але ще в Раю, Бог дав обітницю, що сім’я жінки розчавить змію голову. Ісус мав бути тим сіменем жінки, і перемогти диявола.

       Ісус, Син Людський став тією єдиною безгрішною людиною, яка могла вмерти за все людство і викупити всіх, хто повірить Богу і прийме благодать, Його жертву любові. Що говорить Слово Боже.  «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.  Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу. (1 до Коринтян 15:21-23)

          Так, правосуддя конче потрібне на землі, але як, чому саме Однородженого, одного-єдиного Сина Свого Бог народжує на землі, спеціально на таку жахливу муку? – нехай задумається кожен із нас. Коли, я це почула, то дуже засмутилася і думала, думала і не могла збагнути, аж якось щеміло серце: все могла б віддати, а сина – ні, вирішила я. Коли почала вивчати Слово Боже і вникати все глибше і глибше, і пізнавати Самого Отця і Його Сина Ісуса, то зрозуміла любов Божу, яку Він мав до нас, людей ще до створення світу. Всіх нас Він бачив в уяві, благословляв і тішився нами. Знав, що ми упадемо в гріх, бо людина була, як та маленька дитина, яка вірить усьому, не вміє впізнати лукавства.  Якими красивими, досконалими, подібними до Нього Самого, створив, нас наш Батько Небесний Єгова, скільки любові і мудрості, старання і терпіння доклав Він, щоб нам було тепло, ситно, смачно, солодко, еротично навіть, Він вклав людині почуття любити і відчувати любов, бажання творити добро і любов до всього Божого творива. В людину Він вклав Себе, бо по подобі Своїй створив нас, об’єднавши земне і небесне. Крім великої насолоди, яку подарував нам Творець, ми не вклали жодної праці чи коштів, щоб дитина росла в утробі матері. В муках народили її, але як сильно ми її любимо. Батько наш Небесний творить усіх нас і любить усіх, ще більше, ніж ми. Він вклав у нас це своє почуття любові і відповідальності. «Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї. ,  (Псалми 139:13-14) Розвиток і мудрість кожній людині дає лише Бог. Думає людина, що мудра, бо багато читала, навчалася у Вишах, тренувала пам’ять, запам’ятовувала, але ніколи не думала: де ж те Першоджерело мудрості, звідки прийшла мудрість. Чому моє серце так радіє солодко, коли я бачу свою дитинку? Як воду черпаємо, п’ємо, а чи думаємо, хто творить і постачає нам цю водичку так щедро, вдостатку, яблука на яблуні, грушки на груші і все, що корисне, смачне й необхідне для нашого здоров’я? А без повітря? Як то треба любити цю істоту, що називається людина, і така невдячна, самозакохана і лукава, щоб іти за її гріхи, на Голготу  і, перетерпівши таку страшну муку і наругу, померти замість неї?

600 років до народження Ісуса, Пророк Даниїл відкриває цю таємницю. «… буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі. (Даниїл 12:1) Апостол Іван стверджує це пророцтво, бо воно відноситься до нашого часу. Час суду дуже близько. Про це свідчать події, які мають відбуватися в кінці часу. Нема жодної країни і народу, куди б не прийшла Євангелія Ісуса Христа, бо має почути Її кожна людина, щоб спастись.  «І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. (100000 християн не прийняли, новостворене Римською імперією нове, теперішнє  християнство, і були замучені) І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. (Зверніть увагу, що не згадується ніяка конфесія ні нація. Це люди, що були вірні Богу)    … В книгу записуються всі помисли, слова і діла наші. Люцифер пильнує, щоб жодна провина не загубилася, а щоб усе детально було занотоване, бо саме провини людські дають йому право керувати ними.  Люди тепер ’’винайшли’’ відеокамери і електронні книжки, а у Бога вони були завжди. Воскресне, побачить, засоромиться, заплаче, що не повірив Богу, не прийняв Його любов і спасіння, а вірив у байки, чистилище і марноту, хоч чув той лагідний голос Духа Святого, що врозумляв, умовляв тихо, лагідно, не чинити зла, підказував, старався направити на добро, на правду Божу – та не всі, на жаль, слухають. «Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває? …Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас. Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум! Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме! (Якова 4:5-10)

    Чи повернеться у когось язик називати Бога жорстоким? Нажаль, зустрічається й таке. Всі ці попередження, повчання дає Батько дітям, бо хоче їм добра, щоб вони перебували з Ним у вічності.

 

(Екклізіаст 3:11)

      Зараз, майже всі із комп’ютерами, смартфонами, телефонами, телевізорами і машинами… різних марок. Не перерахувати всіх машин, пристроїв, автоматів, цілих автоматичних ліній, штучні супутники землі, засоби масового вбивства людей, штучний інтелект…злу не видно кінця. Звідки ці всі знання? За якихось 50 років проти 7000 – чи це не свідчення про кінець часу у Даниїла? А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання». (Даниїл 12:1-4)

Батько наш Небесний усе дає на добро, щоб звільнити людину від тяжкої праці, щоб вона була щаслива, і примножує дуже швидко знання людей на всій землі. Замість того, щоб дякувати Богу за всі Його дари і благословення, люди перестали поважати Бога, що освячує і оберігає їх, а повернулися до своїх обрядів і звичаїв, та бовванів. що привело до скорботи в Україні і страху у всьому світі.  «Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. (Чи можуть любителі історії пригадати: коли і де була така страшна війна, де знищували не одно місто, а багато міст стирали з лиця землі з людьми разом, і не могли насититися грабунками, і сотнями тисяч убитими)   І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться». (Від Матвія 24:21-22).  Поспішіть, любі брати і сестри, до Ісуса. Покайтеся у величанні своєму, злих думках, словах і вчинках, запросіть Його у своє серце бути вашим Господом і Спасителем на Землі і в вічності, щоб бути в числі вибраних, бо наблизився час Другого пришестя Христа. Нажаль, існує ворог людський, «…який прийшов украсти, убити і погубити» людство. (Єв. Івана 10:10) Зараз ми яскраво це бачимо: міста з людьми, їх мріями, надіями, усім тим, чим благословив їх Бог, зтерті диявольськими слугами з лиця землі. Прагне до нестями денацифікації –знищення людини на землі. Через гріх, який чинять люди, вони дають право сатані творити ці страшні злочини, бо закон Всесвіту: «Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (До Римлян 6:23)

Бог, Батько наш Небесний хоче, щоб усі люди спаслися. Покайся! Прийми милість Божу, дар Божий – вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім. Не ховайся, бо Він у тобі, все бачить і чує, любить тебе і жадає говорити з тобою не через ідолів і мертвих святих, через байки і перекази та звичаї, а чути твій голос прохання з покаянням із вуст твоїх Сам.   

 Будьмо уважні : «…перше ніж день Господній настане, великий й страшний! … щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!»  ( Малахії 4:5-6)

«…Схиляю коліна свої перед Отцем,

 що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі,  щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,  щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,  змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,  і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.  А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас,  Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.(До Ефесян 3:14-21) 

        «… благаю вас…, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,  зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру, бо Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. 

 Один Господь   (Ісус Христос), одна віра, одне хрищення,  один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.  А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового». (До Ефесян 4:1-7)

1.  Побійтеся Бога, і віддайте славу Богу Одному Живому Святому Всевишньому – Духу Святому

2.  Повернися назад до чистого Слова Божого, Апостолів і Пророків.

3.  Покайся! Увійди в Заповіт з Богом через водне хрищення, і одержиш дар Духа Святого.

4.    І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.        (До Колоссян 3:17)

       «Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,  нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь». (До Євреїв 13:19-21)

              «…навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.  Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!» (Від Матвія 11:25-30)

         Нехай Новий рік починається не з феєрверків, а з молитви. Не з шуму, а з Божої присутності. Бо коли життя в Його руках — тоді і майбутнє має надію.

                                                  Один лише Ісус

 

Ісус. Один Ісус Спаситель!

Спасіння в іншому нема!

Усього світу Викупитель,

Бо Кров Свята – лише одна!

 

І Він за тебе, Україно,

Пролив її, щоб жила ти,

І кличе нас: «Прийди, дитино,

Іди до світла з темноти.

 

Лише зі Мною будь єдина,

На Слові Божому – завжди,

Бо ти Моя, Моя дитина.

Туди де гріх і зло, не йди!

                  

Не йди туди, де з медом слово,

Де правди чистої нема,

Де помста вилитись готова,

А правда скована – німа!

 

Я поведу тебе за руку

І підніму тебе з колін!

Забудеш біль свій, гірку муку.

Я йду вже! Чуєш, дзвонить дзвін!»